Розписана гробниця гіпогей в Констанці

Розписана гробниця в місті Констанца — це не тільки археологічна пам'ятка, а й символ культурного та релігійного розмаїття Добруджі. Вона відображає період, коли язичницькі вірування співіснували з першими християнськими громадами, а іконографія фресок відображає цей тонкий перехід

Христина Манта, 14.09.2025, 06:59

Головним літнім місцем призначення Румунії є узбережжя Чорного моря, де розташовано кілька курортів між Неводарь на півночі до Вама Веке на півдні, поблизу кордону з Болгарією. У північній частині узбережжя розташоване місто Констанца, яке варто відкрити пішки, особливо під час прогулянки півострівною частиною, розташованою між туристичним портом Томіс та морським портом Констанца. Тут збереглися сліди цивілізацій, які домінували в цій частині нашої країни, починаючи з його засновників, греків з Мілета, які збудували фортецю Томіс. У IV столітті н. е., за часів візантійського імператора Костянтина Великого, поселення було розширене і отримало назву Константіана.  Крім старих одно- та двоповерхових будинків, на перших поверхах яких розташовані магазини або ресторани з терасами, тут можна зустріти і відвідати кілька музеїв та культових споруд. А починаючи з 21 травня, коли відзначають святих імператорів Костянтина та Олени, покровителів міста, до списку об’єктів, які варто відвідати в Констанці, увійшла і будівля Казино, розташована на набережній. Про неї – наступного тижня. Однак сьогодні мова йтиме про інший археологічний скарб нашої країни, який з цієї  весни є частиною туристичних турів по м. Констанца – розписану гробницю гіпогей.

Гробниця була виявлена ​​в 1988 році, коли на вулиці Мірча почали будувати багатоповерхові будинки. Науковий дослідник Константін Кера та історик Вірджіл Лунгу знайшли стародавній склеп в районі, де колись було кладовище Томіса. Датована другою половиною IV століття, гробниця, ймовірно, належала важливій томіській родині, яка жила в одному з найпроцвітальніших мегаполісів Західного Понту в період складного духовного та культурного переходу. Гробниця є унікальною в Румунії тим, що повністю зберегла розписану похоронну кімнату, що є надзвичайно рідкісним для пізньоримського періоду. Фрески на стінах, виконані технікою, яка дозволила зберегти кольори протягом століть, поєднують язичницькі символи та ранні християнські елементи, відображаючи релігійний синкретизм Добруджі на початку IV століття. Виняткова цінність гробниці полягає в особливому художньому оформленні інтер’єру. Настінні розписи містять християнські та язичницькі елементи, антропоморфні, зооморфні та рослинні зображення, виконані в техніці «al seco».

Центральна сцена гробниці розташована на північній стороні і зображує похоронний бенкет. На ній зображено сім чоловічих персонажів, деякі з ритуальними посудинами, кошиками та тарілкою, що є відсиланням до таїнства Євхаристії. Інші декоративні елементи також пов’язані з палеохристиянством. Йдеться про квіткові зображення, дерева, тварин, птахів, які можуть нагадувати сад Едему, так само як і зображення чотирьох голубів і куріпок, які п’ють воду з чаші. Павичі, які клюють фрукти, символізують воскресіння або безсмертя людини. Деякі тварини, зображені всередині гробниці, мають культове значення. Ми знаходимося, до речі, в той час, коли політеїстичні вірування поступово замінювалися християнством, новою релігією, що з’явилася в Римській імперії. Не слід забувати, що саме в цей період на початку IV століття Костянтин Великий видав Міланський едикт 313 року н. е., згідно з яким християнство стало однією з релігій, прийнятих у Римській імперії. Це призвело до публічного виходу деяких прихильників нової релігії, однак не має впевненості, що в гробниці були поховані мешканці Томіса християни, оскільки ми не маємо жодних доказів, які б вказували на те, що гробниця належала християнській родині.

Усередині цієї гробниці були поховані тіла чотирьох померлих у дерев’яних трунах. Ще один скелет був виявлений ліворуч від входу, а скелет дитини знаходився в розбитій амфорі. Археологи кажуть, що неможливо точно визначити кількість скелетів, оскільки померлі походили з різних періодів, тому кістки збирали, щоб звільнити місце для інших. З них тільки один покійник був похований з особистими речами, серед яких були намиста та бронзові браслети. Також було виявлено невелику амфору, що датується початком V століття, що свідчить про те, що це місце використовувалося для поховань протягом декількох десятиліть.

Фрески зберіглися в дуже хорошому стані завдяки тому, що гробниця була закрита і захищена від змін температури та вологості. Частина, пошкоджена роботами екскаватора в 1988 році, була замурована і захищена, завдяки чому фрески сьогодні можна побачити майже в непошкодженому вигляді. Цей випадковий захист дозволив складним мотивам, яскравим кольорам і символам зберегтися до наших днів. Репліка 1:1 розписаної гробниці була виготовлена фахівцями Інституту образотворчих мистецтв «Ніколає Грігореску» в Бухаресті і може бути побачена в Музеї національної історії та археології в м. Констанца, даючи публіці можливість детально вивчити кожну картину і символ. Ця репліка допомагає зрозуміти складність техніки «al seco», що використовувалася в ту епоху, а також іконографічні деталі, які ідеально передають духовну та художню атмосферу початку IV століття.

Розписана гробниця — це не тільки археологічна пам’ятка, а й символ культурного та релігійного розмаїття Добруджі. Вона відображає період, коли язичницькі вірування співіснували з першими християнськими громадами, а іконографія фресок відображає цей тонкий перехід: старі символи були переосмислені в ключі нових уявлень про безсмертя, відродження та життя після смерті. Відвідування гробниці дозволяє не тільки милуватися римським мистецтвом, але й глибоко зрозуміти менталітет, вірування та похоронні звичаї жителів Томіса.

Зараз гробниця є частиною туристичних турів містом Констанца, а постійна виставка в тамтешньому Музеї національної історії та археології надає додатковий контекст: похоронні предмети, реконструкції похоронних меблів, пояснення ритуалів і символів, що разом створюють повне враження від відвідування. Завдяки такому підходу, розписана гробниця в Констанці є живим уроком історії, мистецтва та духовності, місцем, де минуле розповідає про людей та вірування минулої епохи, які досі живі в культурній пам’яті чорноморського міста.