26 жовтня – 1 листопада 2025 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Штефан Стойка і Василь Каптару, 01.11.2025, 16:36

Американські солдати залишають Румунію
Для європейців, які стали свідками війни, яку Путін розв’язав проти України, початок правління адміністрації Трампа викликав занепокоєння тим, що Сполучені Штати з різних причин можуть вивести частину своїх військ, дислокованих на базах в Європі. Незважаючи на те, що у Вашингтоні це називають реорганізацією, скорочення кількості американських солдатів на старому континенті вже відбулося і зачепило Румунію. Америка перерозподіляє частину військ, дислокованих на східному фланзі НАТО, і, за даними Міністерства оборони Румунії, йдеться про припинення ротації в Європі бригади, яка мала підрозділи в декількох державах-членах, в тому числі на авіабазі Міхаїл Когелнічану, поблизу Чорного моря. Офіційні особи в Бухаресті на чолі з президентом Нікушором Даном стверджують, що цей перерозподіл військових сил жодним чином не вплине на безпеку Румунії та східного флангу Альянсу. Стратегічне партнерство між Румунією та США залишається в тих самих параметрах, а стратегічна інфраструктура, спільно розроблена в різних місцях країни, продовжуватиме бути повністю оперативною, – підкреслив президент. У Румунії залишиться приблизно 1000 американських солдатів, зазначив міністр оборони Йонуц Моштяну. Пентагон наголосив, що це не є виведенням військ з Європи і не свідчить про послаблення зобов’язань США перед НАТО та статтею 5 про колективну оборону. А посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Румунія демонструє підвищену спроможність і відповідальність. Рішення Пентагону розкритикували голови комітетів з питань оборони Сенату і Палати представників, обидва республіканці. Вони вважають, що таким чином Росії надсилається неправильний сигнал саме в той момент, коли президент Трамп тисне на Володимира Путіна, щоб той сів за стіл переговорів для досягнення тривалого миру в Україні.

Уряд має нового віцепрем’єра
Коаліційний уряд Румунії має нового віцепрем’єра в особі Оани Георгіу, співзасновниці та співголови Асоціації «Даруй життя». Ця організація вже понад десять років займається благодійністю, зокрема розвитком проєктів медичної інфраструктури, а її зусилля, які одностайно оцінюються, вилилися, головним чином, у будівництво ультрасучасної дитячої лікарні, першої в країні, побудованої виключно за рахунок пожертв. Ніхто не міг уявити, що така людина, яка отримувала лише похвалу, що є рідкістю в румунському публічному просторі, може бути суб’єктом критики. Однак це зробив т.в.о. лідера керівної Соціал-демократичної партії Сорін Ґріндяну, найгучніший критик уряду, до якого належить його партія. Він заявив, що це призначення може поставити під загрозу відносини зі Сполученими Штатами через критику, висловлену Оаною Георгіу, на той час пересічною громадянкою, на адресу президента Трампа і віцепрезидента Венса за те, як вони, на її думку, неприпустимо поставилися до Президента України Володимира Зеленського під час його першого візиту до Білого дому після приходу до влади нової адміністрації. Позиція Ґріндяну викликала саркастичні зауваження навіть з боку популістської опозиції.

Профспілки погрожують загальним страйком
Тисячі профспілчан з чотирьох великих конфедерацій протестували в середу біля будівлі уряду проти заходів жорсткої економії, прийнятих виконавчою владою. Профспілки вимагають, головним чином, підвищення мінімальної заробітної плати та пенсій, дотримання законних і договірних прав працівників, припинення заходів жорсткої економії, які зачіпають лише населення, та захисту робочих місць. Вони не виключають початку загального страйку, якщо їхні вимоги не будуть задоволені. Протести відбулися під час засідання Національної тристоронньої ради, до складу якої входять представники виконавчої влади, роботодавців і профспілок, присвяченого мінімальній брутто-зарплаті на наступний рік. Шанси на її підвищення невеликі. Прем’єр-міністр Іліє Боложан нагадав причини, через які наступного року зарплати в державному секторі залишаться на рівні цього року, а саме дуже великий бюджетний дефіцит, який необхідно скоротити. Боложан сказав, що розуміє, що люди з низькими зарплатами найбільше страждають від зростання вартості життя, але звернув увагу, що можливе підвищення мінімальної брутто-зарплати наступного року спричинить ланцюгове зростання багатьох зарплат у державному секторі, чого Румунія собі дозволити не може. Приватний сектор передає те саме повідомлення: малі та середні підприємства стверджують, що не можуть витримати підвищення мінімальної заробітної плати. Будь-яке підвищення заробітної плати, яке не базується на зростанні продуктивності праці, призведе до додаткової інфляції, яка особливо вплине на людей з низькими доходами.

Румунія відзначила десятиліття від трагедії в клубі «Колектив»
Прокурори оголосили про підозру головному дистриб’ютору газу на півдні Румунії за фактом недбалого поводження з майном. Distrigaz не надіслав до будинку в бухарестському районі Рахова, де нещодавно стався потужний вибух, бригаду для вжиття екстрених заходів після того, як мешканці поскаржилися на запах газу і не забезпечив безпечну експлуатацію системи газопостачання. У результаті вибуху в столичному мікрорайоні Рахова загинули три людини і 15 отримали поранення. Понад 50 квартир було зруйновано. На жаль ця трагедія символічно, майже збіглася з 10-ю річницею руйнівної пожежі, яка забрала життя понад 60 молодих людей та знищила бухарестський рок-клуб «Колектив». Вцілілі, родичі загиблих, представники громадянського суспільства кажуть, що Румунія не оговталася і що ситуація істотно не змінилася з часу жахливої події в ніч з 30 на 31 жовтня, яка вважається найбільшою трагедією в мирний час, що сталася після антикомуністичної революції в Румунії. Груба недбалість, некомпетентність і, в деяких випадках, корупція продовжують забирати життя людей, – кажуть представники громадянського суспільства.