Румунія затвердила нову Стратегію національної безпеки
«Солідарна незалежність» — це центральна концепція Стратегії національної безпеки Румунії, затвердженої в середу Парламентом.
Роксана Васіле і Василь Каптару, 27.11.2025, 14:14
Стратегія національної безпеки Румунії на наступні п’ять років, представлена в середу в Парламенті президентом Нікушором Даном, ґрунтується на констатації, що країна переживає один із найскладніших періодів у сфері безпеки після 1945 року. Це відбувається в умовах нестабільного глобального середовища, позначеного повномасштабною збройною агресією Росії проти України та ерозією міжнародного порядку, заснованого на правилах.
Документ розглядає безпеку Румунії з позиції громадян, підкреслюючи внутрішні вразливості, такі як обмежена адміністративна спроможність, слаборозвинута інфраструктура, енергетична залежність і корупція. Глава держави зауважив, що між установами, відповідальними за боротьбу з останнім явищем, необхідна краща координація.
Нікушор Дан: «Стратегія чітко передбачає залучення розвідувальних служб до збору даних про корупцію, проте без порушення межі між розвідувальною системою та системою правосуддя. Вона також передбачає виправлення законодавчих і адміністративних механізмів, які уповільнюють розгляд антикорупційних справ і створюють у суспільства враження, що в цій сфері нічого не відбувається».
На зовнішньому напрямі Росія визначена як головна загроза безпеці Румунії — як через традиційні дії, так і через гібридні методи, дезінформацію та кібератаки. Стратегія спрямована на захист суверенітету та територіальної цілісності, безпеки громадян, зміцнення оборонного потенціалу та стримування, посилення міжнародного авторитету і розвиток економіки. Вона також передбачає зміцнення стратегічних партнерств і розширення ролі Бухареста в багатосторонніх організаціях і форматах.
Румунія, за словами президента Дана, і надалі підтримуватиме як Республіку Молдова, так і сусідню Україну. «Ми й надалі підтримуватимемо Україну. Ми підтримуємо Республіку Молдова. Ми підтримуватимемо інтеграцію наших сусідів до ЄС – це умова нашої майбутньої стабільності.»
Глава держави окремо згадав про румунів з діаспори як про великий ресурс для батьківщини, закликавши їх повертатися додому. За ухвалення Стратегії національної безпеки проголосували 315 парламентаріїв, 43 висловилися проти, а 3 утрималися. Від імені керівної коаліції депутат Соціал-демократичної партії Міхай Фіфор зазначив, що Стратегія окреслює ризики, вразливості та виклики, але водночас підкреслює можливості, здатні зробити Румунію безпечнішою державою.
Голова Комітету з питань оборони Сенату, лібералка Ніколєта Паулюк, наголосила, що після ухвалення документ має бути впроваджений через державні політики й належно роз’яснений громадянам. Голоси на підтримку Стратегії національної оборони дали й опозиційні депутати.
Лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон вважає, що документ мав би включати й інші концепції, орієнтовані на громадян: «…Окрім боротьби з відсівом учнів у школах та підвищення громадянської активності, він мав би включати боротьбу з бідністю, стратегію продовольчої безпеки та енергетичну стратегію Румунії.»
Парламентарі, які виступили проти Стратегії, пояснили своє рішення тим, що, на їхню думку, документ не стосується безпеки Румунії, її громадян, ресурсів і прав, а може стати підґрунтям для запровадження певних обмежень, зобов’язань і додаткової секретності держави стосовно суспільства. Реалізація Стратегії не буде публічною.
