Багатотисячні протести в Румунії

У Бухаресті та інших великих містах Румунії знову відбулися масштабні протести проти ініціативи нового уряду щодо колективного помилування певних категорій ув'язнених і внесення змін до кримінального законодавства.

Bogdan Matei, 23.01.2017, 13:04

Десятки тисяч людей у неділю ввечері зажадали
від уряду, що складається з представників лівої Соціал-демократичної партії та правоцентристського
Альянсу лібералів і демократів, відкликати проекти двох термінових розпоряджень про
колективне помилування і про декриміналізацію
певних злочинів.

Таким чином йдеться про відмову держави від
подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до
позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само ініціатори помилування
пропонують скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку.
Водночас помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня
звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину.

Зміни до кримінального
законодавства передбачають, що заявники про злочин не звільняються від
кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було
здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання
службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку
перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро).

Міністр юстиції, соціал-демократ Флорін
Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості
пенітенціарних установ, в яких кількість ув’язнених на дев’ять тисяч перевищує
фактичну місткість в’язниць, і приведення законодавства у відповідність до
рішень Конституційного суду. Міністр нагадав, що Румунія програла чимало справ
в ЄСПЛ за «погане поводження» і за «нелюдські умови утримання» у в’язницях.
Закон про помилування, – каже Йордакє, – поширюватиметься на близько 2500 осіб.

Верховний суд, Національне управління по
боротьбі з корупцією, Національне управління по боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом, професійні асоціації суддів та прокурорів та
організації громадянського суспільства виступили проти ініціативи правлячої
коаліції внести поправки в терміновому порядку без об’єктивного аналізу і абсолютно непрозорим чином до чинних законодавчих
положень, що регулюють боротьбу з корупцією та зловживанням службовим становищем, а також доброчесність.

У Клужі (північний захід) і Плоєштах
(південь), Тімішоарі (захід) і Яссах (північний схід), в столиці та інших містах країни спільним чинником учасників
протестів було обурення:

– Мені особисто, молодій людині, як виразника
румунського народу, не здається нормальним звільнення, передусім людей, які своїми діями завдали шкоди державі. Тобто, на мій погляд цей закон був розроблений
спеціально для когось.

– Я згоден звільнити тих, хто вкрав курку, три
консерви, бо не мав, що їсти і так далі, але тих, хто пограбував країну
– ні, це недопустимо.»

Більшість протестувальників, яких було близько 30 тис., зібралися в столиці, де вони пройшли ходою центральними бульварами
Бухареста, із зупинками біля будівлі уряду і правлячих партій. «Бухарест вимагає:
без помилування!», «За грати, а не при владі!», «У демократії злодії сидять в
тюрмі!» – це лише кілька гасел, які вигукували протестувальники, які попри вірулентність
риторики, протестували абсолютно мирно.

До учасників протесту в Бухаресті на
приблизно п’ятнадцять хвилин вийшов і президент Клаус Йоханніс. Глава держави,
який неодноразово виступив проти відповідної ініціативи членів уряду, сказав,
що прийшов, щоб висловити обурення з приводу дій політиків з кримінальними проблемами, які намагаються послабили правову державу. Клаус
Йоханніс: «Неприйнятно, щоб зміни до законодавства «відбілили» десятки, сотні
політиків, які не ладять із законом, і дали їм можливість продовжувати
порушувати законодавство. Румуни небезпідставно обурені.»

Лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня
заявив, що своєю присутністю на марші протесту глава держави опинився поза
законом, оскільки зробив це для того, щоб отримати особисту політичну вигоду. Деякі
коментатори кажуть, що лідер соціал-демократів має рацію, коли звинувачує
президента в порушенні нейтралітету посередника. Інші, однак, не втомлюються
повторювати, що ніде в передвиборчій програмі, завдяки якій минулого місяця Соціал-демократична
партія здобула незаперечну перемогу на парламентських виборах, не згадувалося
про те, що однією з перших ініціатив при владі буде звільнення злочинців із
в’язниць.