Румунські секретні служби
Відставка, у вівторок, директора Служби інформації Румунії Джордже Майора стала несподіваною для більшості румунських оглядачів. Вони вважають, що це пов'язано з рішенням Конституційного суду про неконституційність пакету законів про безпеку.
România Internațional, 28.01.2015, 14:21
Основні спецслужби Румунії в даний час не мають цивільних керівників. Після відставки Теодора Мелешкану в жовтні 2014 року і Джордже Майора у вівторок, ці дві структури, Служба зовнішньої розвідки та Служба інформації Румунії тимчасово очолили двоє генералів.
Відповідно до зобовязань, які взяла на себе Румунія як держава-член НАТО, Бухарест мусить якнайшвидше відновити демократичний цивільний контроль за діяльністю двох спецслужб. Згідно із законом вони мають бути призначені чинною лівоцентристською парламентською більшістю за поданням президента Клауса Йоханніса та за згодою Верховної ради оборони країни.
Тим часом, з приводу відставки директора Служби інформації Румунії Джордже Майора точаться палкі дебати, зокрема довкола причин такого рішення. Оглядачі вважають, що Майор прийняв таке рішення після того як Конституційний суд оголосив неконституційним пакет законів під назвою «Big Brother/Великий брат», або точніше закони: про захист персональних баз даних, про передплачені телефонні картки та про кібербезпеку. Відсутність цих нормативно-правових актів, – заявив нещодавно Джордже Майор, – призвела до виникнення в Румунії останніх 25 років правового вакууму, небезпечного для безпеки громадян.
Зі свого боку, Конституційний суд стверджує, що, незважаючи на тиск з боку Служби інформації Румунії, відхилив ці закони, оскільки вони порушують конституційний правопорядок і принцип законності, а також конфіденційність інтимного і сімейного життя людини, та листування. Конституційний суд пояснив своє рішення й тим, що для належного захисту цих прав кібербезпеку має забезпечувати цивільна установа, а не Національний центр кібербезпеки, військова структура Служби інформації Румунії.
Депутат Чезар Преда, член комітету з питань парламентського контролю за діяльністю Служби інформації Румунії, вважає, однак, що відповідні закони є необхідними і парламент має їх доопрацювати. “Голова комітету з питань парламентського контролю за діяльністю Служби інформації Румунії та лідери політичних партій заявили, що країні потрібні ці закони. Тому найближчим часом ми переглянемо їх з урахуванням позиції Конституційного суду та інтересів кожного громадянина, з тим, щоб, врешті-решт, ці проекти не стали законами, що обмежують права, а такими, що захищають кожного з нас.”
Слід ще зазначити, що після румунської антикомуністичної революції 1989 року, Службу інформації Румунії та Службу зовнішньої розвідки очолювали пять, відповідно, сім цивільних директорів, посади яких прирівнюються до рангу міністра.
