Суперечка довкола внеску до Фонду соціального забезпечення
Скорочення ставки внеску роботодавців до Фонду соціального забезпечення, ініційоване урядом і прийняте парламентом, має й противників, які стверджують, що це може негативно відбитися на держбюджеті.
Ştefan Stoica, 10.07.2014, 13:01
Роботодавці і працівники, уряд і профспілки всі згодні з тим, що праця в Румунії надмірно оподаткована, що висить, як камінь на шиї економіки. У цих умовах, ніхто не заперечує, що скорочення внеску до Фонду соціального забезпечення, хоча б роботодавців, як хоче уряд, може полегшити навантаження на бізнес і призвести до збільшення кількості робочих місць.
Однак зниження відповідних відрахувань зараз, коли спостерігається спад рівня податкових надходжень до держбюджету, може негативно відбитися на стабільності Пенсійного фонду, який і так потерпає від хронічного дефіциту, а також на макроекономічних показниках, узгоджених з міжнародними кредиторами, зокрема з МВФ. Саме ці аргументи навів президент Траян Бесеску, коли повідомив, що не підпише недавно прийнятий парламентом закон про скорочення на 5% внеску роботодавців до Фонду соцзабезпечення починаючи з 1 жовтня цього року.
Траян Бесеску: «Перед нами постає ризик макроекономічної дестабілізації, який можна буде уникнути тільки за рахунок збільшення податків на власність. Однак підвищення податків на власність стане великою помилкою, тому що є багато пенсіонерів, багато людей, які не зможуть платити удвічі чи втричі більші податки. Ще одним ризиком є відхилення від положень угоди з МВФ.»
Президент закликав уряд розпочати негайні консультації з цього питання. Премєр-міністр Віктор Понта стверджує, однак, що такі дискусії марні, оскільки закон вже був прийнятий законодавчим органом. Віктор Понта: «Якщо він хоче проконсультуватися зі мною на тему скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення, скажу, що я не підходяща людина, тому що це не є рішенням уряду, а заходом, нещодавно прийнятим у Парламенті Румунії. Отже пан Бесеску може консультуватися зі мною скільки завгодно, але у нього є тільки один варіант: підписати закон або повернути в парламент для повторного розгляду. Але після 1 вересня, під час повторного розгляду, закон буде знову прийнятий парламентом, президент буде зобов’язаний його підписати і він, все рівно, 1 жовтня набуде чинності.»
Представники бізнесових кіл привітали цю ініціативу влади, але з нею не згодні члени Податкової ради, консультативного органу в розробці політик у цій галузі. І не тому, що це принципово неправильне рішення, а через можливість посилення бюджетного дисбалансу. З іншого боку, враховуючи той факт, що закон має набути чинності 1 жовтня, напередодні президентських виборів, не виключено, що чинний прем’єр Віктор Понта, який планує балотуватися в президенти, використає зміни в законодавстві у своїх виборчих цілях. Саме це розкритикувала правоцентристська опозиція, яка загалом обстоює ідею зниження рівня оподаткування праці в Румунії.
