Фінішна пряма президентських перегонів в Румунії
Віктор Понта, який у першому турі набрав 40,44% голосів і Клаус Йоханніс - 30,37% голосів, котрі представляють ліву та, відповідно, праву частину політичного спектра, продовжують змагання за президентське крісло. Кінцевий вердикт винесе електорат...
Ştefan Stoica, 10.11.2014, 13:02
Теперішнє змагання за вищу посаду держави зовсім не схоже на попередні. Політичний розмах нинішніх кандидатів зовсім інший, а критики кажуть, що порівняння з попередніми перегонами та кандидатами явно не на їх користь. Зовсім інакшими були конфронтації між Йоном Ілієску та Емілем Константинеску або між Адріаном Нестасе і чинним президентом Траяном Бесеску. З цієї причини, цьогорічні президентські вибори далекі від того, аби пробудити у виборців пристрасть до перегонів.
Більше того існує дуже висока вірогідність того, що цього року так і не буде прямої конфронтації між Віктором Понтою і Клаусом Йоханнісом. Команди кандидатів у президенти не змогли досі домовитися щодо теледебатів між кандидатами і звинувачують одне одного в прихованому ухиленні від прямої конфронтації. Неймовірно, зауважив днями один із політичних оглядачів, дебати зараз ведуться не довкола проекту того чи іншого кандидата, а довкола самих дебатів.
Інша тема, яка затінила кампанію після першого туру голосування, була спричинена організаційними проблемами, унаслідок яких багато румунів, які проживають за кордоном не змогли проголосувати. Невдоволення були викликані в основному складними процедурами і недостатньою кількістю виборчих дільниць, що призвело до масштабних протестів як в країні, так і в найбільших європейських містах.
Передвиборна агітація перед другим туром має, однак, і специфіку, що є типовою для румунського політичного життя. Мова йде про безпідставні звинувачення і нецензурні нападки, до яких вдалися представники таборів двох кандидатів. Наприклад, про Клауса Йоханніса, етнічного німця з Трансільванії, представники його суперника кажуть, що він прагне розірвати країну, використовуючи тему, яка входила до виборчого арсеналу початку 90-х років. Зі свого боку, представники правої опозиції показують пальцем на Віктора Понту, стверджуючи, що той планує підвищити податки і запровадити систему прогресивної ставки оподаткування доходів фізичних осіб з 2015 року.
Єдиними нормальними кроками, спрямованими на підвищення шансів на перемогу у виборчій боротьбі є створення політичних альянсів. Тут кандидати поступили по-різному. Премєр Віктор Понта, кандидат від правлячої коаліції, що складається з Соціал-демократичної партії, Національного союзу “За прогрес Румунії” та Консервативної партії заручився підтримкою кількох претендентів на президентське крісло в першому турі. Серед них спікер Сенату Келін Попеску Терічану, двоє популістів Корнеліу Вадим Тудор і Дан Дяконеску та колишній директор Служби зовнішньої розвідки Румунії Теодор Мелешкану.
Кандидат опозиційного Християн-ліберального альянсу Клаус Йоханніс вирішив не торгувати голосами. Проте, обидві жінки, які балотувався на пост президента — екс-міністр юстиції Моніка Маковей та лідер опозиційної пропрезидентської Партії “Народний рух” Елена Удря, закликали своїх виборців голосувати проти Віктора Понти. Нарешті, Демократичний союз угорців Румунії, який теж входить до чинної правлячої коаліції, закликав своїх прихильників голосувати за того кандидата, якого вони вважають кращим.
Проте жоден з тих, хто заявив про свою підтримку того чи іншого кандидата не може гарантувати, що люди таки проголосують, як підкажуть їх політичні кумири. За цих обставин, мабуть вирішальну роль у другому турі зіграють голоси тих, хто ще не визначився з вибором.
