ЄС та державна допомога
За згодою Брюсселя, румунська держава покриє витрати, пов'язані із закриттям двох нежиттєздатних шахт.
România Internațional, 25.11.2016, 14:18
Європейська Комісія схвалила допомогу на майже 450 мільйонів лей, еквівалент близько 100 мільйонів євро, для румунської держави для закриття двох нежиттєздатних вугільних шахт в Долині ріки Жіу (південний захід) – Лоня та Лупень.
У прес-релізі Представництва ЄК в Бухаресті уточнюється, що ця установа встановила, що міра ця відповідає правилам ЄС, держави-члени можуть виділяти державну допомогу при закритті шахт, для пом’якшення соціальних наслідків та захисту навколишнього середовища.Більше половини суми буде використовуватися для працівників – тобто для виплати вихідних зарплат та програм професійної перепідготовки, для проведення робіт у шахтах та реабілітації території. Решта грошей буде використано на покриття виробничих витрат до закриття цих шахт – додало Представництво Європейської комісії в Бухаресті.
Шахти Лоня та Лупень є одиницями Енергетичного комплексу Хунедоара і вони мають бути закриті не пізніше кінця 2018 року.Захід цей був застосований після того, як цього місяця, суд вирішив відновити платоспроможність Комплексу, складна правова ситуація, в якій він перебував ще і в першій половині року. В Енергетичному комплексі Хунедоара працюють тисячі працівників в двох теплостанціях і чотирьох вугільних шахтах. Закриття двох з них є ще одним епізодом довгої агонії румунського гірництва. Користуючись привілейованим статусом, із суто прагматичних та ідеологічних причин, під час комуністичної диктатури, гірнича промисловість забезпечувала життєздатність енергоємної економіки.
Шахтарі отримували відмінні зарплати по відношенню до інших соціально-професійних категорій, але важка робота під землею перетворила їх на непередбачувану масу маневрування. У 1977 році, в Долині ріки Жіу відбулося одно з небагатьох колективних повстань проти комуністичного режиму. Але, через 13 років, відразу ж після антикомуністичної революції 1989 року, теж з Долини ріки Жіу рушили до Бухареста поїзди, набиті шахтарями, прихильниками лівого президента Іона Ілієску, щоб придушити спробу державного перевороту крайнього правого крила.
Всього два дні, 14 і 15 червня 1990 року, побували шахтарі в столиці, де замінили всі законні органи влади. Однак це вистачило їм, для того щоб залишити позаду 700 поранених, понад тисячу осіб незаконно затриманих та принаймні шість мертвих. Спаплюжений Університет, спустошені осідки опозиційних партій і незалежних газет доповнюють картину вторгнення шахтарів. Демонізована, тоді, Долина ріки Жіу не знайшла ще свою ідентичність за майже три десятиліття, що минули від тоді.
Нерентабельний та забруднювальний видобувний сектор скоротив, прогресивно, свою вагомість, починаючи з середини 90-х років, коли коаліційний уряд закрив перші шахти. За допомогою отриманих компенсаційних виплат, деякі шахтарі спробували відкрити малі бізнеси, багато хто з них повернулися в рідні місця, далеко від Долини Жіу, інші поїхали на роботу за кордон. Цих сценаріїв, на думку експертів, будуть дотримуватися і звільнені шахтарі з Лоня та Лупень.
