Сприйняття європейцями стану економіки
Зниження рівня життя та бідність налічуються серед з головних економічних проблем, що турбують румунів.
Міхай Пелін і Василь Каптару, 06.10.2026, 10:42
Зниження рівня життя та бідність є головними причинами занепокоєння для румунів, а їхні побоювання є більш вираженими, ніж у більшості держав-членів Європейського Союзу. Про це свідчать дані Євробарометра щодо сприйняття європейцями економіки, опрацьовані «Соціальним монітором» – проєктом Фонду Фрідріха Еберта в Румунії. Дані показують, що румуни стурбовані, зокрема, тим, що можуть більше не мати змоги оплачувати комунальні послуги, продукти харчування чи медичні послуги. 62% з них заявляють, що їх турбує зниження рівня життя, порівняно з 40% у середньому по Європейському Союзі, як показує «Євробарометр».
Водночас 48% румунів стурбовані проблемою бідності, тоді як середній показник по Європі становить 32%. Ці дві проблеми відображають ситуацію, що й надалі залишається нестабільною не лише в Румунії, а й в інших країнах Південної та Східної Європи, за винятком Польщі, де 21% респондентів заявляють, що їх турбує бідність, а 36% – зниження рівня життя, зазначають автори дослідження. До цього додаються також побоювання щодо товарів і послуг, які, як побоюються румуни, вони не зможуть собі дозволити в наступному році. Йдеться про подорожі, рахунки за комунальні послуги та медичне обслуговування. На першому місці – подорожі (45%), за ними з невеликим відривом йдуть комунальні послуги, такі як рахунки за енергоносії та воду (44%), а також медичне обслуговування (44%).
Цей страх поширюється й на продукти харчування: 40% румунів вважають, що не зможуть їх собі дозволити наступного року. Схожі показники спостерігаються в Ірландії, Греції та Португалії, зазначає Фонд Фрідріха Еберта в Румунії. Для порівняння, основні потреби, такі як харчування, житло та комунальні послуги, не входять до числа головних проблем у Німеччині, Франції чи Італії, де доступ до менш необхідних послуг, таких як подорожі, розваги чи відвідування ресторанів, є головними причинами занепокоєння.
Водночас 50% румунів вважають, що поточний стан економіки країни є поганим, чверть вважає, що він ані добрий, ані поганий, а трохи більше п’ятої частини вважає, що він є добрим. Ці думки відповідають середньому сприйняттю європейських громадян щодо своїх країн. З іншого боку, коли їх запитали, як вони оцінюють своє особисте економічне становище, 34% румунів вважають його добрим (середній показник по ЄС – 36%), 38% – ні добрим, ні поганим (середній показник по ЄС – 35%), а 27% вважають, що їхнє особисте економічне становище є поганим (середній показник по ЄС – 27%).
Більше того, песимізм значної частини румунів позначається й на поглядах на майбутнє: 42% вважають, що рівень життя сьогоднішніх дітей, коли вони виростуть, буде нижчим, ніж у їхніх батьків, причому середній показник по ЄС є аналогічним (45%). Загалом песимізм щодо майбутнього є більш вираженим у країнах Західної Європи, таких як Німеччина (46%), Франція (56%) та Італія (52%). Для порівняння, країни Східної Європи, такі як Болгарія, Угорщина та Польща, як правило, виявляють більший оптимізм (близько 26–27%).
