13- 19 липня 2014 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів.

Roxana Vasile, 19.07.2014, 07:16

Європейська комісія має нового президента

Кандидат Європейської народної партії, колишній прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер став у вівторок новим президентом Єврокомісії. Його затверджено в Страсбурзі, Європейським парламентом, після того, як представив політичну програму. Серед його пріоритетів, налічується економічне зростання та створення робочих місць, економічний і валютний союз, єдиний ринок і відродження промисловості переговори з США щодо Угоди про трансатлантичне партнерство, європейська політика в галузі міграції і зовнішні звязки Європейського Союзу. Наступним кроком є створення команди комісарів Жана-Клода Юнкера. Лідери ЄС, котрі зібрались у середу ввечері у Раді повинні були домовитись про посади комісарів у деяких важливих галузях. Їм не вдалося цього, таким чином вони вирішили знову зустрітися для переговорів наприкінці серпня. Румунія хоче зберегти портфель сільського господарство в наступній Комісії і, можливо, підтримає його чинного очільника Дачіана Чолоша.

Європейський союз і США знову вводять санкції проти Росію

Європейські лідери, які зустрілись у Брюсселі вирішили призупинити фінансові операції Росії з Європейським інвестиційним банком реконструкції та розвитку. Москву, обвинувачена у розпалюванні збройного конфлікту на Сході України, закликають використовувати свій вплив на проросійських формувань, щоб зупинити потік зброї і бойовиків через кордон. І Сполучені Штати Америки оголосили найжорсткіші санкції останнім часом проти Росії, тому що, як зазначив президент Барак Обама, Москва не вжила необхідних заходів для припинення ескалації насильства в Україні. Санкції, спрямовані на двох великих банків в Росії, в тому числі гіганта Газпром, і двох енергетичних компаній. Їм буде обмежений доступ до ринків капіталу США. Кілька військових компаній також зазнають збитків, в тому числі виробник Калашникова.

Конфлікти в Україні і Секторі Газа

Ситуація на Сході України сягнула у четвер нового напруження після падіння авіалайнера компанії Malaysia Airlines. Загинули всі 298 людей, що знаходились на борту. Пасажирський літак, який прямував з Амстердаму до Куала-Лумпур, впав у Донецькій області, що під контролем проросійських сепаратистів, за кілька десятків кілометрів від кордону з Росією. Президент Румунії Траян Бесеску закликав до негайного розяснення умов, за яких сталася катастрофа, і закликав, щоб експерти ЄС взяли участь у розслідуванні разом з українською владою. Водночас, Міністерство закордонних справ Румунії створило кризову групу, яка б одночасно спостерігала і за конфліктом у Секторі Газа, між ізраїльською армією і ісламістськими рухами в цьому регіоні. Після вивезення, на цьому тижні, 84 румунів і їх членів сім’ї, на місце подій були повернуті дві мобільні консульські команди. Вони розташовані в Аммані і Тель-Авіві і готові надати консульську допомогу румунам, що залишились у цьому регіоні.

Суперечка між президентом і премєром щодо зниження внесків до Фонду соцзабезпечення

Зменшення внесків, що виплачуються роботодавцем до Фонду соцзабезпечення на 5% є вигідним для бізнесу в Румунії, якщо, не супроводжується збільшенням податків. Про це заявив президент Ради іноземних інвесторів Стівен ван Гронінген, після переговорів з президентом Траяном Бесеску. У понеділок, президент запросив на консультації премєр-міністра Віктора Понту, після того, як раніше оголосив, що не підпише закон про скорочення внесків до Фонду соцзабезпечення, поки уряд не скаже звідки візьме гроші, щоб покрити скорочення, і що він має намір робити, щоб не генерувати бюджетні дисбаланси. Згідно Бесеску, скорочення на 5% внесків може призвести до підвищення податків або зменшення інвестицій. Премєр Понта ствердив, однак, що зниження на 5% внесків, які роботодавці сплачують має відбутись тепер, тому що економіка зростає і є додаткові надходження до бюджету.

Злиття правих партій в Румунії

У Бухаресті закінчились на цьому тижні, політичні переговори між основними правоцентристськими партіями в Румунії, НЛП і ДЛП, які мають намір об’єднатись. Лідери двох опозиційних партій узгодили остаточні деталі про злиття. Вони мають намір створити велику партію, яка називатиметься НЛП, і буде протидією Соціл-демократичній партії, яка здобула категоричну перемогу на виборах до Європарламенту, що пройшли наприкінці травня. У короткостроковій перспективі, головною мето НЛП та ДЛП є перемога на президентських виборах у листопаді, на яких матимуть єдиного кандидата, що буде оголошений на початку серпня. З іншого боку, Постійна рада Демократичного союзу угорців Румунії – складова коаліційного уряду – висунула свого лідера Келемена Гунора, кандидатом у президенти.