18 – 24 жовтня 2026

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Роксана Васіле і Христина Манта, 24.10.2026, 06:41

Румунія має нарешті уряд із повними повноваженнями

З цього тижня Румунія нарешті має уряд із повними повноваженнями, після того як попередній уряд був відправлений у відставку 5 травня парламентом шляхом винесення вотуму недовіри. На чолі з лібералом Іліє Боложаном колишній уряд — сформований з НЛП, СПР та ДСУР — виконував обов’язки тимчасово понад п’ять місяців, протягом якого президент країни Нікушор Дан безуспішно висунув трьох кандидатів на посаду прем’єр-міністра, які б змогли сформувати більшість і провести новий уряд через законодавчий орган — перший кандидат склав повноваження ще до того, як з’явився в парламенті зі своєю командою та програмою урядування, тоді як наступні двоє не набрали голосів, необхідних для затвердження. Довгоочікуваний результат з’явився лише після четвертого призначення. Кабінет міністрів, запропонований журналістом і дипломатом Лукою Нікулеску, у вівторок отримав вотум довіри в парламенті: 280 голосів «за», що на 47 більше за необхідний поріг. Окрім того, що це поклало край політичному тупику, затвердження нового уряду змінило конфігурацію політичної сцени.

СДП, найбільша політична сила країни, є єдиною партією, яка увійшла до уряду і має у новому кабінеті 11 міністерств, тоді як інші 6 обіймають незалежні міністри. Іншими словами, в опозиції зараз перебувають чотири політичні сили — три колишні правлячі партії: НЛП, СПР та ДСУР, а також націоналісти з АОР. НЛП та ДСУР проголосували за уряд Нікулеску на підставі політичної угоди, укладеної як тимчасове рішення на перехідний період. Парламентарі від СПР проголосували «проти», а ті з АОР утрималися. Новий склад парламенту свідчить про те, що нинішній уряд буде змушений керувати справами країни, спираючись на підтримку меншості. Прем’єр-міністр Лука Нікулеску говорив про необхідність підвищення рівня життя румунів, про захист соціально вразливих верств населення, пообіцяв пожвавлення економіки та створення робочих місць. Він заявив, що бюджет на наступний рік є головним пріоритетом уряду, який має дотримуватися цільового показника дефіциту, але водночас підтримувати економічне пожвавлення та соціальні заходи.

Румунія й надалі має найбільший дефіцит у ЄС

Вже через день після приведення до присяги нового уряду Євростат визнав Румунію країною з найбільшим дефіцитом бюджету в Європейському Союзі у 2025 році — 7,8 %, тоді як державний борг зріс майже до 60 % ВВП. Водночас у другому кварталі 2026 року Румунія зафіксувала дефіцит у розмірі 9,2%, хоча в перші три місяці року цей показник становив 5,5%. Міністерство фінансів уточнило, що ці останні цифри є сезонно скоригованими і не стосуються сукупного дефіциту з початку року. Звіт Євростату одразу ж викликав політичну бурю в країні. «Румунів даремно мучили підвищенням податків і зборів!» — так відреагувала Соціал-демократична партія, яка, заперечуючи політику жорсткої економії колишнього прем’єр-міністра Іліє Боложана, 5 травня подала вотум недовіри, що призвело до повалення уряду, до складу якого раніше входила й сама СДП.

Тепер, знову перебуваючи при владі, соціал-демократи стверджують те, у чому вони вже звинувачували раніше, — що за часів правління Іліє Боложана Румунія стала абсолютним європейським лідером за негативними показниками: найбільший дефіцит, найвища інфляція, найбільше падіння споживання та найбільший спад економіки. У підсумковому звіті наприкінці терміну повноважень колишній прем’єр-міністр від Національн-ліберальної партії заявив, що, навпаки, йому вдалося скоротити дефіцит як минулого, так і цього року, а також уникнути зниження рейтингу Румунії рейтинговими агентствами. Він визнав, що економіка зазнала спаду і що румуни споживали менше, але аргументував, що попереднє зростання було шкідливим, оскільки ґрунтувалося виключно на позикових коштах.

Чорномоська безпека — надзвичайно важлива як на національному, так і на євроатлантичному рівнях

У четвер у Бухаресті Верховна рада національної оборони обговорила заходи щодо додаткового зміцнення безпеки в Чорному морі, захисту територіальних вод та критичної інфраструктури, а також забезпечення безпеки торговельного судноплавства. Засідання було скликано президентом Нікушором Даном після серії нападів, які приписують Росії, на торгові судна біля узбережжя Румунії та Болгарії, зокрема у територіальних водах. Напади призвели до жертв. Члени ВРНО підкреслили, що безпека Чорного моря є важливою складовою національної та євроатлантичної безпеки і що Румунія продовжуватиме діяти у тісній координації зі своїми союзниками та партнерами для захисту національних інтересів та запобігання ескалації. Останні події у Чорному морі та конкретні заходи щодо зміцнення безпеки й захисту судноплавства, торгівлі та енергетичної інфраструктури також обговорювалися в Брюсселі на засіданні Північноатлантичної ради. А у Страсбурзі напади Росії на торгові судна біля берегів Румунії та Болгарії стали центральною темою дебатів у Європейському парламенті, який ухвалив резолюцію, в якій закликає Європейський Союз розглянути можливість проведення військово-морських операцій у Чорному морі. Резолюція, ухвалена значною більшістю голосів, засуджує нещодавні напади на цивільні торгові судна, що є частиною ескалації війни проти України.

«Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції»

Новий уряд у Бухаресті заявляє про намір Румунії стати логістичним, економічним та стратегічним центром для відбудови України та стверджує, що румунські компанії мають необхідний досвід, рішучість та географічну близькість, щоб долучитися до цього проєкту. Це повідомлення було оприлюднено під час проведення в Бухаресті третьої міжнародної конференції «Відбудова України: безпека, можливості, інвестиції», організованої аналітичним центром New Strategy Center. Він стверджує, що Румунія не лише забезпечує безпечний транзитний коридор, а й є стабільною платформою для міжнародних компаній, які бажають долучитися до наймасштабнішої програми відбудови після Другої світової війни. Згідно з нещодавнім дослідженням, близькість Румунії до півдня України — регіону, що зазнав значних збитків, — слід використовувати для реалізації масштабних проектів у сфері автомобільних, морських та залізничних інфраструктур.