19 – 25 березня 2023 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Roxana Vasile, 25.03.2023, 11:48

Президент Румунії в Брюсселі

Румунія в особі президента Клауса Йоганніса цими вихідними на весняній Європейській раді в Брюсселі підтвердила необхідність збереження єдності у підтримці України. Крім того, головною темою зустрічі європейських лідерів було продовження підтримки цієї країни в умовах російського вторгнення. Президент Йоганніс нагадав, що Румунія підтримує європейський підхід щодо сприяння постачанню боєприпасів в Україну. З іншого боку, він представив Президенту Європейської Комісії Урсулі фон дер Ляєн складну ситуацію, в якій опинилися румунські фермери, яким необхідно допомогти через збитки, зазнані через масштабний експорт зерна з України. Клаус Йоганніс попросив Комісію повторно проаналізувати субсидію, надану Румунії, й Урсула фон де Ляєн оголосила, що суми будуть переглянуті. Чиновники Єврокомісії повинні врахувати той факт, що Румунія пішла на поступки заради полегшення експорту українського зерна, – заявив Клаус Йоганніс, за словами якого «дуже дивно, що в Єврокомісії з цих питань не ведуться ніякі переговори, а застосовуються певні формули. Ці питання не можна вирішувати по-бухгалтерські», – сказав президент. На переговорах у рамках Ради європейських міністрів сільського господарства Румунія отримала лише 10 мільйонів євро, що значно нижче оцінок, для компенсації фермерам, які зазнали збитків через дешеве зерно з України.

Візит прем’єр-міністра Ніколая Чука в Кишинів

Поки з Брюсселя президент Клаус Йоганніс оголосив, що Республіка Молдова отримає значну додаткову допомогу від Європейського Союзу, премєр-міністр Ніколає Чуке у четвер відвідав Кишинів з першим офіційним візитом. Він підтвердив безумовну підтримку Бухарестом маленької сусідньої держави на її європейському шляху, а також з метою консолідації економіки та підтримки стабільності і безпеки на тлі численних викликів у регіоні. Ніколає Чуке обговорив зі своїм колегою Доріном Речаном оновлення або будівництво мостів через річку Прут, відкриття нових пунктів пропуску та розвиток енергетичної інфраструктури між двома країнами. Вони також обговорили присутність румунських інвесторів у Республіці Молдова та створення бізнес-клімату відповідно до європейських стандартів, який сприяв би збільшенню інвестицій. У нинішньому геополітичному контексті візит румунського премєр-міністра до Кишинева має особливий підтекст – зазначають молдовські політологи, які кажуть, що в розпал змін, викликаних вторгненням Росії в Україну, Румунія відіграє особливу роль у забезпеченні безпеки сусідньої держави. Протягом останніх років Бухарест надавав допомогу в різних формах Республіці Молдова, а зараз, в умовах війни, він став економічним і комерційним порятунком для Республіки Молдова, а також для подолання гострої енергетичної кризи. Під час зустрічі Ніколає Чуке з президенткою Республіки Молдова Майєю Санду, остання подякувала Румунії за надану допомогу.

Румунія-Великобританія-США

Румунія і США парафували в Бухаресті угоду в галузі соціального забезпечення з метою захисту пенсійних прав румунських і американських працівників, які працюють на території іншої держави. Згідно з документом, підписаним послом Кетлін Кавалєк і міністром праці Маріусом Будеєм, буде створена можливість зарахування періодів, відпрацьованих як у Румунії, так і в Сполучених Штатах при обчисленні страхового стажу, який дає право на призначення пенсії. Угода має бути ратифікована парламентом Румунії. З іншого боку, у Лондоні міністр закордонних справ Богдан Ауреску та державний секретар у закордонних справах і справах Співдружності націй та розвитку Великої Британії Джеймс Клеверлі підписали оновлену Спільну декларацію румунсько-британського стратегічного партнерства та відкрили перший двосторонній форум Румунія-Великобританія, спрямований на визначення можливостей для посилення двосторонньої співпраці.

Румунія та Україна разом проводять вимірювання глибини
Бистрого

Україна дала письмову згоду на початок вимірювань на
каналі Дунай-Чорне море по гирлу Бистре, відповідно до запиту румунської
сторони для з’ясування проблеми днопоглиблювальних робіт, які виконують
українці. Міністр транспорту Сорін Гріндяу привітав готовність України на
заміри глибин на каналі Бистре. «Зважаючи на те, що навіть представники
Єврокомісії підтримали запити Румунії, я наполягаю на тому, що обидві держави
зацікавлені в проясненні ситуації щодо днопоглиблення, яке проводить Україна на
всьому Кілійському гирлі та на каналі Бистре», – написав Сорін Гріндяну в
соціальній мережі. Нагадаємо, румунська та українська сторони домовилися, що
румунські експерти 15 березня розпочнуть вимірювання на Кілійському гирлі та на
каналі Бистре, але виміри почалися тільки 17 березня і лише на Кілійському
гирлі через відсутність письмової згоди української сторони. Київ стверджує, що
на каналі Бистре було проведене оперативне днопоглиблення, тобто очищення від
наносів. Водночас Румунія заявляє, що українська сторона поглибила дно далеко
за межі дозволеної глибини в 3,5 метри, що може загрожувати дикій природі
дельти Дунаю, яка є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Тімішоара
отримала «Золоте яблуко»

Місто
Тімішоара отримало у п’ятницю трофей «Золоте яблуко» на знак визнання зусиль,
спрямованих на просування міста як міжнародна туристична дестинація. Премію
«Золоте яблуко», що вважається еквівалентом премії Оскар у
кінематографії, присудила Міжнародна федерація журналістів і письменників з
туризму FIJET, а вручив її меру міста Домініку Фріцу президент організації
Тіяні Хаддад. Він зазначив, що Тімішоара заслуговує на цю нагороду, оскільки це
місто демократії та мультикультурний центр особливої краси. Своєю чергою, мер
Тімішоари заявив, що трофей є заохоченням до продовження просування по тому
самому шляху. Таким чином Тімішоара, яка
в цьому році є «Культурною столицею Європи» увійшла до галереї румунських туристичних
напрямків, відзначених цим трофеєм, разом з Буковиною (північний схід), дельтою
Дунаю (південний схід), Околицями міста Сібіу (центр) та містом Орадя
(північний захід).

Свято франкомовності

20 березня 88 держав і урядів з п’яти континентів, які є членами або мають статус спостерігача в Міжнародній організації Франкофонії, а також 321 мільйон осіб, які говорять французькою мовою відзначили Міжнародний день франкофонії. Для Румунії, повноправного члена МОФ, 2023 рік має подвійне святкове значення – цього року виповнюється 30 років з моменту її приєднання до Міжнародної організації Франкофонії. З цієї нагоди Міністерство закордонних справ через посольства та консульства, а також Румунський інститут культури запланували проведення десятків заходів у приблизно 50 країнах світу.