9 – 15 серпня 2026 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…

Штефан Стойка і Василь Каптару, 15.08.2026, 11:39

Румунія зупинила виробництво атомної електроенергії 

 У четвер другий енергоблок Чернаводської АЕС, розташованої на південному сході Румунії, було контрольовано зупинено через постійне та значне зниження рівня води в річці Дунай. Наприкінці липня було зупинено й перший енергоблок АЕС, тож наразі Румунія втратила близько 1400 МВт, що становить п’яту частину внутрішнього виробництва електроенергії. Рішення про повторне підключення ядерних енергоблоків фахівці прийматимуть залежно від прогнозів щодо подальшої зміни рівня води в Дунаї. Влада намагалася зберегти в експлуатації другий енергоблок, зокрема шляхом підриву скелі та затоплення барж із камінням, щоб забезпечити достатній стік води у районі електростанції, але без бажаних результатів. Для компенсації дефіциту Міністерство енергетики вивело з резерву вугільну електростанцію «Ровінарь-4» та використовуватиме, у межах технічних можливостей і за наявності водних ресурсів, додаткові потужності державної компанії «Гідроелектрика».

Якщо вода не допомагає, на допомогу приходить вітер: Румунія виробила частину необхідної енергії завдяки вітровим електростанціям. Незважаючи на це, країна змушена імпортувати електроенергію, щоб забезпечити необхідні обсяги споживання. Нагадаємо, що наприкінці липня в Румунії було оголошено загальнонаціональний режим надзвичайної ситуації у сфері енергетики протягом всього серпня у зв’язку зі зниженням обсягів виробництва електроенергії. Влада неодноразово закликала населення, державні установи та господарські суб’єкти до відповідального споживання. Бухарест звернувся до Європейської комісії та Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії з проханням оцінити наявні виробничі потужності, потужності транскордонних з’єднань, а також здатність електроенергетичних систем сусідніх держав надати підтримку у разі подальшого погіршення ситуації на регіональному рівні.

 Інфляція знижується, але темпи зниження сповільнюються

Спека та енергетична криза, спричинена насамперед посухою, а також ціни на пальне уповільнили тенденцію до зниження інфляції, – зазначив голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску. За його словами, геополітична напруга, тривалість енергетичної кризи, а також подальша фрагментація міжнародної торгівлі чинитимуть тиск на інфляцію. У четвер він оголосив про перегляд прогнозу інфляції на кінець 2026 року в бік підвищення до 6,1%. У 2027 році вона досягне 3,4%. З іншого боку, голова Національного банку не очікує швидкого відновлення економіки і вважає надзвичайно важливим освоєння європейських коштів. Торговий дефіцит скоротився, тоді як промисловість та експорт і надалі страждають від слабкого попиту на європейських ринках, констатував НБР.

Щодо національної валюти, лей зараз має більш гнучкий курс, а інтервенції Центрального банку на валютному ринку, за словами Муґура Ісереску, були значно меншими, ніж минулого року. Щодо ключової облікової ставки, то сигнал полягає в тому, що її зниження не є неминучим, але НБР почне розглядати можливість зниження ставки грошово-кредитної політики, коли інфляція опуститься нижче поточного рівня ключової процентної ставки. Нарешті, Муґур Ісереску вважає правильними нещодавні рішення великих рейтингових агентств Fitch та Moody’s щодо збереження Румунії в інвестиційній категорії.

Виконання ключових вимог НПВС

Конституційний суд відклав на понеділок розгляд клопотань щодо нового закону «Про доброчесність», від ухвалення якого залежить виділення майже 800 мільйонів євро в рамках Національного плану відновлення та стійкості (НПВС). Судді Конституційного суду мають винести рішення щодо клопотань, поданих окремо Союзом «За порятунок Румунії» та Націонал-ліберальною партією, а також президентом Нікушором Даном. Скарги стосуються статей, внесених опозиційними Соціал-демократичною партією та популістським, ультранаціоналістичним Альянсом за об’єднання румунів, щодо зворотної дії положень про адміністративні покарання місцевих обранців, які перебувають у стані несумісності, та поширення обов’язку декларування майна та інтересів на партнерів без шлюбу, якщо вони проживають спільно.

З іншого боку, затримується ухвалення закону про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетному секторі, від якого залежить виділення ще 800 мільйонів євро, передбачених у Національному плані відновлення та стійкості. Зустріч, організована цього тижня Адміністрацією Президента, в якій взяли участь відповідні політичні діячі, не дала жодних результатів. У свою чергу, профспілки працівників освіти та охорони здоров’я, які найзапекліше виступають проти цього проєкту, як і раніше вважають, що запропонована тарифна сітка оплати праці є неприйнятною. За словами тимчасового виконувача обов’язків міністра праці Драгоша Пислару, триває пошук рішення до останнього моменту для ухвалення цієї реформи і, відповідно, для збереження майже 800 мільйонів євро з Національного плану відновлення та стійкості.

Давид Попович – ще одне золото чемпіонату Європи з водних видів спорту

Румунський плавець Давид Попович, олімпійський, світовий та європейський чемпіон, у середу здобув золоту медаль на королівській дистанції 100 метрів вільним стилем на чемпіонаті Європи з водних видів спорту в Парижі, встановивши новий рекорд змагань – 46,56 секунди. Попович, який після першої довжини басейну був другим, у підсумковому заліку випередив росіянина Єгора Корнєва та угорця Крістофа Мілака. Беззаперечна зірка світового плавання Давид Попович покращив рекорд змагань – 46,72 секунди, який він встановив у вівторок у півфіналі. Для Давида це третій поспіль титул чемпіона Європи на дистанції 100 метрів вільним стилем після перемог у 2022 та 2024 роках.

У футболі чемпіон «Універсітатя Крайова» вийшов до плей-оф Ліги Європи, обігравши у четвер увечері вдома фінський «КуПС Куопіо» з рахунком 2:1. У першому матчі команди зіграли внічию 1:1. Таким чином, чемпіон Румунії забезпечив собі участь в основному етапі єврокубкового турніру. У плей-оф Ліги Європи «Універсітатя» зіграє з вірменським «Араратом». Водночас «ЧФР Клуж» програв і матч-відповідь норвезькому «Тромсе» з рахунком 1:2 у третьому кваліфікаційному раунді Ліги конференцій, у результаті чого вибув із поточного сезону єврокубків. У першому матчі румунський клуб зазнав нищівної поразки з рахунком 0:5 на власному полі.