4 квітня 2026 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Міхай Пелін і Христина Манта, 04.04.2026, 16:00
ДИЗЕЛЬНЕ ПАЛИВО – Уряд Румунії затвердив другий пакет заходів щодо втручання на ринку пального після рішення про встановлення верхньої межі торгової націнки на бензин і дизельне паливо, яке набуло чинності з 1 квітня. Йдеться про зниження акцизу на стандартне дизельне паливо на 36 банів з ПДВ за літр після більш ніж місяця подорожчання на заправках, протягом якого ціна наблизилася до 11 леїв (приблизно 2,2 євро). Постанова набуде чинності наступного тижня і діятиме доти, доки триватиме криза цін на пальне як на міжнародному, так і на внутрішньому рівні. Нормативний акт також запроваджує солідарний внесок для компаній, що видобувають нафту в Румунії, кошти з якого мають покрити частину зниження акцизу. Уряд буде брати кошти для покриття цього зниження з трьох джерел, а саме: додаткового ПДВ, зібраного в період зростання цін, державного бюджету та фонду солідарності. До нього буде перераховано 60% надзвичайних прибутків, які певні компанії цієї галузі отримали з моменту початку зростання цін. Президент IMM Romania Флорін Жіану стверджує, що захід уряду щодо зниження акцизу на дизельне паливо є недостатнім і зазначає, що є можливість для більш істотного зниження. Він нагадує, що Румунія має один із найвищих акцизів на нафтопродукти в ЄС. На його думку, необхідне більш масштабне втручання виконавчої влади.
РЕЙТИНГ – Підтвердження суверенного рейтингу Румунії свідчить про впевненість міжнародних агентств у здатності влади продовжувати фіскальну консолідацію та підтримувати макроекономічну стабільність, — заявив міністр фінансів Александру Назаре. У п’ятницю агентство фінансової оцінки S&P Global Ratings підтвердило суверенний рейтинг Румунії на рівні BBB-/A-3 для довгострокового та короткострокового боргу, одночасно зберігши негативний прогноз. Це рішення підтверджує віднесення Румунії до категорії, рекомендованої для інвестицій, і, на думку агентства, відображає продовження зусиль влади щодо консолідації бюджету в умовах внутрішніх та зовнішніх економічних викликів. Згідно з оцінкою агентства, дефіцит бюджету, як очікується, скоротиться до 6,5% ВВП у 2026 році та до 5,5% ВВП у 2027 році, порівняно з 7,7% у 2025 році, на тлі вже вжитих заходів з фіскальної корекції. Водночас інвестиції, що фінансуються з європейських фондів, продовжують бути важливим фактором підтримки економічного зростання. У звіті підкреслюється, що економіка Румунії переживає період помірного зростання з прогнозованим приростом у 0,25% у 2026 році, а темпи зростання мають покращитися у 2027–2029 роках до середнього рівня приблизно 2,5%.
НАТО – Голова Сенату Румунії Мірча Абрудян у суботу у зверненні з нагоди 77-ї річниці заснування НАТО наголосив, що єдність Північноатлантичного альянсу є важливою для реагування на виклики безпеці та захисту цінностей, які нас визначають. НАТО залишається важливою опорою євроатлантичної безпеки, здатною переосмислюватися та рішуче реагувати на дедалі більш непередбачуване стратегічне середовище, заявив, у свою чергу, колишній заступник Генерального секретаря Альянсу Мірча Джоане. НАТО – це політико-військовий альянс, створений 4 квітня 1949 року шляхом підписання Вашингтонського договору. Його початковою метою було забезпечення колективної безпеки та протидія радянській експансії після Другої світової війни. Поряд зі Сполученими Штатами, країнами-засновницями були Канада, Франція, Велика Британія та інші країни Західної Європи. Наразі Північноатлантичний альянс складається з 32 держав-членів. Румунія стала членом НАТО у 2004 році. По суті, організація діє як альянс колективної безпеки, метою якого є забезпечення взаємної оборони військовими та політичними засобами, якщо державі-члену загрожує зовнішня країна.
СВЯТА – У Румунії близько 24 тисяч співробітників Міністерства внутрішніх справ — поліцейських, жандармів, пожежників та прикордонників — мобілізовано на загальнонаціональному рівні у зв’язку зі святами, що відзначаються у неділю: православною Вербною неділею та католицьким Великоднем. Вони будуть діяти з метою запобігання інцидентам та ефективного управління оперативними ситуаціями, особливо в районах з великим скупченням людей. Особлива увага приділяється культовим спорудам та релігійним заходам, де, за оцінками, очікується участь понад 1,2 мільйона вірян. У Бухаресті в суботу на традиційному паломництві у Вербну неділю взяли участь понад 15 тисяч учасників. Підрозділи Міністерства внутрішніх справ забезпечили необхідні заходи для безпечного проведення паломництва. Для належної організації були введені тимчасові обмеження руху.
ВАКЦИНА – Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете (PSD) заявив, що розглядається можливість початку прямих переговорів із компанією Pfizer, щоб на суму 600 мільйонів євро, яку Румунія заборгувала компанії, отримати від неї інноваційні ліки та таким чином запровадити сучасні методи лікування в системі охорони здоров’я. Він пояснив, що румунські власті замовили під час пандемії більше доз вакцин проти COVID, ніж було б потрібно для всього населення країни. Нагадаємо, що суд у Брюсселі засудив Румунію в першій інстанції до сплати 600 мільйонів євро — залишку за 29 мільйонів доз вакцин проти COVID, замовлених у компанії Pfizer і які так і не були придбані. Компанія подала позов проти двох країн у 2023 році, щоб домогтися виконання контрактів на закупівлю, які після закінчення пандемії Польща та Румунія відмовилися виконати в повному обсязі. Американський виробник закидає, що після підписання контракту в 2021 році влада Бухареста посилалася на проблеми з логістикою та зберіганням і поводилася нерішуче, то приймаючи, то відхиляючи варіанти перегляду умов, які їй пропонували.
ПАЛЬНЕ – Європейський Союз розглядає «усі можливості», зокрема раціональне використання палива та випуск більшої кількості нафти зі стратегічних резервів, у зв’язку з тим, що готується до «тривалого» енергетичного шоку, спричиненого війною на Близькому Сході, заявив комісар з питань енергетики ЄС Дан Йоргенсен в інтерв’ю Financial Times. «Це буде тривала криза… ціни на енергоносії будуть вищими протягом дуже тривалого часу», — додав комісар. Він також зазначив, що «не виключає» нового випуску нафти зі стратегічних резервів, «якщо ситуація погіршиться». Минулого місяця країни ЄС взяли участь у найбільшому в історії випуску нафти зі стратегічних резервів, намагаючись стримати зростання цін після майже повного закриття Ормузької протоки та атак на енергетичну інфраструктуру в Перській затоці.
