Октавіан Гога або письменник в політиці

Список письменників, які обманулись в політиці, більший за тих, хто домігся успіху, ав Румунії прикладом у цьому сенсі є Октавіан Гога.

Steliu Lambru, 13.04.2019, 02:10

Список письменників, які обманулись в політиці, більший за тих, хто домігся успіху,
ав Румунії прикладом у
цьому сенсі є Октавіан Гога. Він народився в 1881 році в
населеному пункті Решінарь, в Трансільванії, яка тоді
входила до складу Австро-Угорщини. Гога вивчав літературу
і філософію в
Будапештському університеті і був молодим націоналістом, активним за
громадянські права румунів у Австро-Угорщині. Він був поетом, журналістом,
драматургом і перекладачем і друкувався в журналах Лучаферул, Полум’я і Румунія та газетах Наша
країна, Епоха і Правда. Він помер у 1938 році, через
півтора місяця після звільнення з посади прем’єр-міністра.

Якщо письменник Октавіан Гога мав безперечний
літературний талант, то
політик Октавіан Гога був менш талановитим. Можна сказати, що це був навіть провал. Упереджений, Гога не мав необхідних якостей для тих, хто дійсно створений для
політики. Ми
запитали історика Іона Скурту, чи гордість була головною рисою
політичного діяча Октавіана Гоги: «Я думаю, що так. Перш за все тому, що він у дуже молодий вік став надзвичайно відомим і шанованим
поет. У 1906 році він отримав премію Румунської академії, а в 1916 став членом-кореспондентом, в 1919 році членом Румунської академії. Його
включено до шкільних
підручників,
якого любили багато
людей, особливо
трансільванці.
Звичайно, це створило в нього відчуття зверхності і те, що він був великою особистістю, він сам
вважав себе особистістю, яка повинна була показати себе в політичному житті Румунії».

Октавіан Гога був амбітною людиною,
але слабкою людиною, якій потрібно було бути під захистом когось сильного. І цією
сильною людиною був майбутній король Кароль ІІ. Іон Скурту розповідає: «У першому десятилітті міжвоєнного
періоду у нього був суперник ліберальний лідер Іон І. Ч. Братяну, який не дозволив йому бути
волонтером в румунській
армії, і він міг здобути великої слави в моменти здійснення
Великого Об’єднання.Він
був тим, хто робив махінації для приведення маршала Авереску до влади, а потім виступbв за його повалення. Тобто, Бретяну
контролював політичне життя в Румунії. І тоді Гога приєднався до Карола II, якому потрібні були віддані люди, які не були
членами традиційних
політичних партій, Націонал-ліберальної партії та Національно-селянської
партії. Таким чином,
Гога став
жертвою, і я думаю, що він цього не усвідомив, політики, яку утверджував Карол II. Я знайшов багато листів у
Національному архіві, які Гога посилав Каролю, повідомляючи його про діяльність деяких політичних лідерів, й що задумували вони проти Його величності, що
він був його найвідданішим, вірним слугою і так далі».

На виборах 1937 року, останніх
демократичних виборах в міжвоєнній історії Румунії, Національна християнська
партія, націоналістична і антисемітська партія, заснована Гогою, набрала 9% голосів і посіла четверте місце
після Націонал-ліберальної партії, Національно-селянської партії та партії «Все для країни». Незважаючи на
це, король Карол II призначив Гогу прем’єром.
Гога був одним з представників фашизму і нацизму, уряд очолений
ним, ухвалив 21 січня 1938 року закон, що
переглядав
румунське громадянство. Відповідно до закону, близько 37% членів єврейської меншини Румунії втратили
румунське громадянство.
Таким чином, почалися тривалі переслідування
проти румунських євреїв. Щодо закордонної політики Гога виступав на користь союзу Румунії з фашистською
Німеччиною і фашистською Італією. Іон Скурту зазначив: «Коли він став главою уряду, у нього не було
проблеми, що він
все одно не може правити країною з
9%. Він вважав, що може перемогти на наступних виборах, ів цьому сенсі вжив заходів щодо подишившання
солі, сірників, тютюну,
заходів щодо залучення населення до голосування з його партію. Але це було
занадто мало з огляду на те,
що в той час було 4
мільйони виборців. Більше того, Карол II навіть не хотів організовувати
нові вибори, він не був зацікавлений в тому, щоб вибори були виграні якоюсь партією, але хотів, щоб він був тим,
хто вирішує курс
політичного життя в Румунії. Тому, коли Гога став главою Ради міністрів, він сказав, що перегортає сторінку в історії Румунії, тобто з ним починається нова чиста сторінка. І коли після 44 днів його було відправлено у
відставку, ми розуміємо,
який удар був для нього, що спричинило його смерть.»

Історик Іон Скурту підсумував те, що означав політик Октавіан Гога
в історії Румуніїк: Я бачу два різних періоди. Це період до 1919 року,
коли його внесок у об’єднання Трансільванії з Румунією, створення Великої
Румунії, є надзвичайно важливим і позитивним. Згодом, на тлі певних амбіцій і упереджень, а також способу в який розгорталося політичне життя в Румунії, Октавіан Гога також
був втягнутий у закулісні рухи і маневри, які не були для нього під рукою. Він критикував Юліу Маніу,лідера
Націонал-селянської партії, але він був надзвичайно хорошим переговірником. Гога був
колериком, який хотів, щоб негайно щось було реалізовано, який був готовий розірвати будь-яке порозуміння, якщо він не досяг останнього
пункту, якого він хотів.»

Октавіан Гога був письменником, який
вважав, що може зробити більше як політик. Він не був останнім, який помилився