Якість життя румунів

37% румунів незадоволені якістю свого повсякденного життя, що значно перевищує середній європейський показник, який становить 17%.

Роксана Васіле і Христина Штірбець, 28.10.2026, 08:51

Якість життя вимірює загальний рівень добробуту, комфорту та щастя людини в суспільстві, отож є складним багатовимірним поняттям. Коли ми говоримо про якість життя, ми, звичайно, маємо на увазі, насамперед, фізичне та психічне здоров’я: біологічне самопочуття, відсутність болю чи хронічних захворювань, щоденну енергію, емоційну рівновагу та психічне здоров’я. Але якісне життя передбачає також наявність матеріальних умов: гідний дохід, фінансова стабільність, доступ до їжі, одягу та належного житла. Крім того, важливу роль відіграють соціальні стосунки та оточення: взаємодія з родиною, друзями та всією громадою. Якість життя в рівній мірі охоплює як професійну задоволеність, так і баланс між особистим та професійним життям. До цього рівняння також входить довіра до інституцій та якість державних послуг.

У Румунії якість життя характеризується різким контрастом між загальним економічним зростанням після антикомуністичної революції 1989 року, тобто протягом останніх приблизно 35 років, заявленою задоволеністю деяких верств населення, а також відставанням від середніх показників Європейського Союзу. Останній барометр Європейського парламенту, оприлюднений у середині цього року, показує, що 63% румунів заявляють про задоволеність якістю свого життя, тоді як середній показник по Європі становить 83%. Серед тих, хто не відчуває нестачі в плані якості життя, більшість має високий рівень освіти.

З іншого боку, 37% жителів Румунії незадоволені своїм повсякденним життям, що значно перевищує середній показник по Європі, який становить лише 17%. Чим відрізняється якість життя румуна від якості життя жителя Західної Європи? Академік Кетелін Замфір, соціолог, директор Інституту досліджень якості життя Румунської академії, вважає, що частково винні державні політики: «Економічні відмінності дуже великі, вони навіть поглиблюються. А економічні відмінності пояснюють і відмінності у сфері охорони здоров’я, і в освіті тощо. З іншого боку, до цього додався ще й дефіцит соціальної політики. Система охорони здоров’я має серйозні проблеми, освіта має серйозні проблеми, свій внесок зробив і дефіцит наукових досліджень, адже всі дані свідчать, що Румунія посідає останнє або передостаннє місце за рівнем фінансування наукових досліджень, значно відстаючи від інших країн, що раніше перебували у перехідному періоді.»

На запитання, що могло б покращити їхнє життя, більшість румунів відповідають, що потрібні рішення для поліпшення фінансового становища. Купівельна спроможність та рівень доходів залишаються нижчими за середні показники по Європі, а інфляція та вартість життя чинять значний тиск на домогосподарства. Але вони в рівній мірі вказують пальцем на медичні послуги, лікарняну інфраструктуру та доступ до якісного лікування, які багато хто вважає незадовільними. Румуни також гостро відчувають, що низький рівень народжуваності та старіння населення чинять дедалі більший тиск на ринок праці та пенсійну систему. Вони також відчувають існування величезного розриву між міським та сільським середовищем, де літні люди з низькими доходами стикаються з бідністю, яка іноді є крайньою, та відсутністю базових послуг. Знову академік Кетелін Замфір: «За останні 35 років економічні та соціальні відмінності між регіонами Румунії різко поглибилися, і саме це є безпосередньою причиною. До 1989 року комуністична політика мала на меті певний, скажімо, збалансований розвиток між регіонами. Політика перехідного періоду надзвичайно поглибила розбіжності між регіонами».

Усе це впливає на покращення або, залежно від обставин, на погіршення якості життя — здоров’я, доступ до послуг та лікування, харчування, якість повітря та води, забруднення, стрес, умови праці та життя. Однак у Румунії все ще існує чимало недоліків у політиці, що проводиться в цих сферах. Директор Інституту досліджень якості життя Румунської академії: «Трагедія полягає в тому, що дисбаланси існують у всіх сферах, і найкраща політика, на мою думку, — це збалансований підхід до розвитку — як економічного, так і освіти, охорони здоров’я та наукових досліджень, а також більша увага до популяризації, скажімо, життєвої мудрості, тобто тієї античної мудрості, яка робила великий наголос на особистій мудрості.»

Адже, на думку академіка Кетеліна Замфіра, зрештою важливо не лише те, скільки років ми живемо, а насамперед те, як ми живемо. А одним із головних ресурсів якості життя є особиста мудрість: «Те, як люди осмислюють власне життя, обраний спосіб життя, має велике значення, адже сучасні способи життя пов’язані з великими труднощами. Правда, економічні проблеми та соціальна політика також призвели до розладу здатності людей обмірковувати власні стилі життя, але ми маємо надавати великого значення стилю життя, тому, як люди використовують ті обмежені ресурси, що існують».

Ідеальним для прекрасного життя, — зазначає академік Кетелін Замфір, — було б повернення до античної мудрості, яка вбачає якість життя всередині людської істоти, визначаючи її не накопиченням матеріальних благ, а вихованням характеру, душевної рівноваги та гармонійних стосунків. Помірність і золота середина; внутрішній спокій та прийняття такими, якими вони є, речей, які ми не можемо контролювати (погода, економіка чи дії інших); плекання дружби та насолода простими радощами, а також рівновага між розумом, тілом і природою — усі ці античні уявлення про якість життя підтверджуються сучасною наукою. Позитивна психологія, нейронауки та сучасні медичні дослідження показують, що зменшення стресу, помірність у харчуванні, фізична активність та глибокі соціальні зв’язки є основою довгого та якісного життя.