Інтеграція мігрантів у Румунії

Рівність на папері - це висновок Індексу політик інтеграції мігрантів MIPEX для Румунії за 2019 рік. Створений Групою з питань міграційної політики, неурядовою організацією типу think tank MIPEX аналізує стан реалізації політики ...

Christine Leșcu, 23.12.2020, 01:13

Рівність
на папері – це висновок Індексу
політик інтеграції мігрантів
MIPEX для Румунії за
2019 рік.
Створений Групою з питань міграційної
політики, неурядовою організацією типу
think tank, що базується в Брюсселі,
MIPEX аналізує стан реалізації політики
соціально-економічної
інтеграції
52 країн. За 15 років свого існування це
дослідження стало одним із найважливіших
інструментів міжнародного порівняльного
аналізу в галузі міграції, яке
використовується багатьма державними
установами, включаючи Європейську
Комісію, одну з основних фінансуючих
організацій.

Румунія
бере участь у MIPEX з 2009 року, і в цьогорічному
звіті, в якому аналізуються дані за 2019
рік, наша країна отримала загальний
результат
– 49
балів зі 100 можливих, що може бути
рівнозначним, як уже згадувалося раніше,
із
рівністю
на папері. Що це означає і як Румунія
розвинулася
Румунія протягом
багатьох років у аналізах
MIPEX,
ми дізнаємося
від соціолога Овідіу Войку, представника
Центру громадських інновацій, партнера
Групи з міграційної політики для
впровадження Індексу політики інтеграції
мігрантів. Овідіу Войку: Дуже
цікавим
є те,
що насправді між результатами,
отриманими Румунією упродовж
часу,
немає суттєвих змін. Насправді ми не
маємо прогресу, або, якщо розглянути
це питання
оптимістично, то
у
нас немає регресу, хоча, на
мій погляд,
нам слід скоріше бути песимістами
і зробити висновок, що ми
повинні багато
чого вдосконалити у сфері інтеграції
іммігрантів. У випадку Румунії MIPEX
показує нам ситуацію, яку ми назвали
рівністю на папері: ми маємо
законодавчу базу, в якій закріплюються
права іммігрантів і, зокрема, тих, хто
користується міжнародним захистом, але
у нас немає
послідовних політик
та
способів
їх застосування на практиці. У Румунії
ми стикаємося з цією ситуацією в декількох
сферах: ми маємо добрі закони, але вони
не застосовуються. Румунія за шкалою
від 0 до 100 знаходиться на півдорозі,
набравши 49 балів. Вона
має хороші показники щодо законодавчоїбази
для відстоювання прав – 76 балів зі 100 – і
дуже погані
з точки зору можливостей які
пропонуються мігрантам:
31 зі 100.

Що
заважає нам
застосовувати
добрі закони: погана адміністрація
установ, що мають компетенцію у цій
галузі, або колективний менталітет?
Відповідає
Овідіу Войку: У
нас є два типи проблем: одна пов’язана
з тим, що ми називаємо «вторинними
правилами», тобто правоохоронними
органами. Іншою проблемою є спосіб, яким
у певних ситуаціях на практиці
застосовується те, що встановлено як
первинними, так і вторинними правилами.
Хорошим
прикладомє
програми
інтеграції для людей, які отримують
міжнародний захист, тобто міжнародно
визнаних біженців або осіб,
які
шукають притулку і які
походять із зон конфлікту. У
Румунії, після того як їх приймають, ми
повинні підтримувати
їх
інтеграцію на
термін від одного до двох років, шляхом
програми,
де вони можуть вивчати мову, місцеві
звичаї та дізнаватися, як вони можуть
знайти роботу та житло. Але в Румунії
як частина охорони кордонів від
нелегальної імміграції, так і частина
інтеграції законних мігрантів є
відповідальністю поліції через Генеральну
інспекцію з питань імміграції. Там
увага
приділяється боротьбі
з нелегальною імміграцією. Однак,
що ми робимо з людьми, які мають право
легально залишатися в Румунії,
Це питанняскладніше,
оскільки Генеральна інспекція з питань
імміграції не дуже успішно впроваджує
цю
імміграційну програму.

Поясненням
цієї ситуації, яке пропонують експерти,
є відсутність координації між кількома
державними установами чи міністерствами,
які повинні інтегровано взяти на себе
завдання адаптації іммігрантів до
румунського суспільства та економіки.
І оцінки, отримані Румунією в MIPEX за
певні показники, демонструють ці
адміністративні прогалини. Наприклад,
що
стосується
освіти, Румунія отримала 41 бал зі 100, а
це
означає, що тут для учнів-іммігрантів
вона залишається наполовину вигідною.
Крім того, шукачі притулку та особи, які
користуютьсяміжнароднимзахистом,
мають доступ до послуг
системи
охорони здоров’я, але відсутність
документів може створити певні проблеми
на практиці, тому Румунія має 46/100 балів
у цьому відношенні. Найнижчий результат
був отриманий з точки зору політичної
участі: 5/100. Отже
існують основні перешкоди інтеграції
іммігрантів з точки зору політичної
участі. Найкращий результат
був
отриманий за возз’єднання сім’ї, 67/100,що
стосується возз’єднання сім’ї, оскільки
законодавство є дуже чітким і застосовується
послідовно.

Біженці
та шукачі притулку, які отримали право
постійного проживання в Румунії, мають
право на возз’єднання сім’ї, і це право
застосовується. Що стосується права на
працю, то ситуація
не така хороша.
Овідіу Войку: Коли
ми говоримо про доступ до ринку праці,
результат є 46 зі 100 балів, і тут слід
враховувати дві категорії. Ми все
говорили про осіб, які отримують
міжнародний захист, і вони теоретично
отримують ті самі права, що і громадяни
Румунії. Їхня проблема полягає в тому,
що вони іноді приїжджають без документів,
і ми ще не маємо системи визнання
компетенцій, завдяки якій ми можемо
максимально використати їх навички.
Вони приїжджають сюди без дипломів або
сертифікатів про загальну освіту і
можуть бути віднесені лише до категорії
некваліфікованих працівників. Їх навряд
чи можна найняти на роботу, оскільки
Румунія не має добре розробленої системи
визнання кваліфікації. Існує ще одна
категорія – це економічні мігранти, ті,
хто приїжджає сюди на роботу чи навчання.
У їхньому випадку, хоча на законних
підставах все в порядку, немає урядового
органу, який би контролював дотримання
роботодавцями прав цих працівників.
Вони можуть бути піддані експлуатації.
І преса писала про ситуацію в’єтнамських
працівників, які жили у дуже поганих
умовах, або як на початку пандемії інші
іноземні робітники просто були покинуті
роботодавцями, і міністру праці довелося
втрутитися особисто, щоб знайти рішення
для них.

Отже,
для того щоб
подолати стадію рівності на папері
щодо інтеграції іноземців, Румунія
повинна вдосконалити вторинне
законодавство, а також змінити менталітет
щодо міжвідомчої співпраці та застосування
законодавства.