Європа під знаком убогості
2012 рік був важким для Європи, безробіття досягло безпрецедентно високого рівня за останні майже 20 років, а соціальна ситуація постійно погіршується.
Corina Cristea, 18.01.2013, 01:01
“Весь прогрес, досягнутий у боротьбі з безробіттям був зведений нанівець економічною кризою”, – зазначав в нещодавно оприлюдненій доповіді Комісар ЄС з питань зайнятості населення та соціальних питань Ласло Андор. Цей документ показує, що 2012 рік був важким для Європи, безробіття досягло безпрецедентно високого рівня за останні майже 20 років, а соціальна ситуація постійно погіршується. Статистика показує, що майже 19 мільйонів людей не мають роботи в країнах єврозони.
Доходи середньостатистичної сімї знизилися і, в цих обставинах, ризик бідності та соціальної ізоляції неухильно зростає. Найбільше потерпають молоді люди, безробітні жінки та одинокі матері. Якщо до кризи, рівень безробіття в ЄС складав 7,1%, то зараз становить в середньому близько 11%, при цьому є великі різниці між північними та південними країнами зони євро.
Економічний аналітик Константін Рудніцкі: “Протягом останніх чотирьох років, тобто з 2008 року в Європі зникло майже пять мільйонів робочих місць. Ця цифра демонструє дуже складну ситуацію на європейському ринку. Багато країн ЄС шукають способи знизити податковий тягар, що “лежить на плечах” бізнесу. Наприклад, середнє податкове навантаження в країнах Європи становить 40% від загального доходу робітника, у Сполучених Штатах воно становить 30%, в Японії і Канаді – теж на рівні до 30%. Таким чином, всі європейські країни, включаючи Румунію, намагаються знизити податкове навантаження на економічно активне населення. На жаль, не багатьом країнам вдалося це зробити.”
Кожне пяте домогосподарство в Болгарії, Греції, Угорщині, Латвії, Румунії та на Кіпрі стикається з проблемами, в умовах, коли згідно статистиці доходи населення різко впали майже в половині держав-членів Європейського Союзу. Є також країни, такі як Німеччина, Польща, Франція, скандинавські держави, де доходи населення зросли. Усі ці країни мають сильну систему соціального забезпечення та більш стійкий ринок праці. Економічна криза, відповідальна за скасування соціальних пільг для мільйонів людей, сприяє збільшенню розриву між багатими і бідними країнами Європейського Союзу.
“Більшість систем соціального забезпечення втратили здатність захистити сімейні бюджети від наслідків кризи”, – стверджує Ласло Андор, за словами якого поліпшення систем соціального забезпечення “може збільшити стійкість населення до економічних потрясінь і сприяти більш швидкому виходу з кризи”. Над якнайшвидшим виходом з кризи продовжують працювати європейські лідери, створення більш ефективного валютного союзу будучи одним із знайдених ними рішень.
Нещодавно, однак, премєр-міністр Великої Британії Девід Кемерон попередив, що заблокує процес внесення змін до договору ЄС про створення цього валютного союзу, якщо Брюссель не погодиться із вимогами Великобританії стосовно спрощеного партнерства з ЄС. “Те, що відбувається зараз в Європі є однією з основних змін. Країни єврозони мають змінитися, аби валюта стала функціональною. Треба поглиблювати інтеграційні процеси. Не існує в світі валютного союзу, який би не мав фіскального або банківського союзу. Ця зміна тягне за собою зміну характеру організації, тому ми маємо право вимагати ряд змін для себе”, – сказав Девід Кемерон. Великобританія може накласти вето на зміни, необхідні для запровадження банківського нагляду і контролю бюджетного дефіциту, тому що будь-які зміни в договір потребують підтримки всіх членів ЄС. Європейські джерела стверджують, з іншого боку, що не буде необхідно вносити зміни в договір, а якщо Велика Британія не погодиться, є варіант міжурядових угод.
На тлі цих розбіжностей на перший план вийшли старі дискусії на цю тему. Константін Рудніцкі: “Європейці зіштовхнулися цього року зі справжньою дилемою, а саме: більша чи менша Європа? Приблизно такими термінами говорять в європейських канцеляріях і за їх межами. Навіть і пересічні громадяни говорять так, тому що волею-неволею Європа знаходиться на роздоріжжі. Як правило, цінності та логіка, що лежать в основі створення ЄС утверджують сильний інтеграційний процес в ЄС, просуває ідею ширшої Європи, тобто єдиний ринок. Це означає спільний ринок і вільне пересування товарів послуг, капіталу і робочої сили. Але криза призвела до того, що низка країн або регіонів, скажімо, виступають проти ідеї ширшої Європи та вимагають внесення цілого ряду поправок. Найбільш галасливою є Велика Британія, яка, хоча не є членом Фінансового пакту, завжди має зауваження до всього або, скажімо, до всіх ініціатив щодо поглиблення інтеграційних процесів в Європі.”
