ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Українські переселенки в Румунії через рік після повномасштабного російського вторгнення

Переважна більшість українців, які знайшли прихисток у Румунії, це жінки з дітьми шкільного та дошкільного віку. Багато з них вже знайшли тут роботу.

Українські переселенки в Румунії через рік після повномасштабного російського вторгнення
Українські переселенки в Румунії через рік після повномасштабного російського вторгнення

, 15.03.2023, 09:42

З початкуповномасштабної
війни в Україні до Румунії в’їхало майже 3,5 мільйона українців, з них
приблизно 100 тисяч тимчасово оселилися в нашій країні. Згідно з останніми
даними Міністерства праці, з тих, хто вибрав цей варіант, понад 5700 були
працевлаштовані за трудовим договором. Оскільки переважна більшість людей, які
зупинилися в Румунії, це жінки з дітьми шкільного та дошкільного віку, можна
припустити, що значна частина з них також знайшла тут роботу. Серед них є
бенефіціари громадської Асоціації Сенека, неурядової благодійної організації,
яка також керує книгарнею.




Засновниця
асоціації Анастасія Стайку у перші дні війни була на кордоні між Румунією та
Україною, щоб допомогти біженцям з перекладом, російська мова для неї рідна.
Початкова допомога на кордоні розширювалася, і поступово Анастасія Стайку почала
допомагати матерям, дочкам і бабусям, які між часом прибули до Бухареста, інтегруватися
в румунське суспільство. «Понад 200 людей вивчили румунську в Seneca Anticafe,
на інтенсивних курсах румунської мови. Вони тут знайомляться і дружать між
собою. І не тільки дружать. Цього року з одинадцяти співробітників Seneca – троє
українців. Спеціально для цього ми пристосували одне наше приміщення. Це як лекційна
зала, яка вміщує 20 осіб. І якби у нас не було ідеальної вчительки, пані Родіки
Феґуц, нічого б не вийшло. Ми проводимо не лише інтенсивний курс, а й культурну
та соціальну інтеграцію. Вони разом ходять до театру, разом дивляться старі й
нові румунські фільми. Це спільнота, справді віддана інтеграції.»


Анастасії Стайку
вдалося найняти трьох членів цієї спільноти бібліотекарями після того, як вони
оволоділи прийнятним рівнем розуміння румунської мови. Робота допомагає цим
жінкам справлятися з фінансовими труднощами, а також адаптуватися до незнайомої
країни, оскільки в цей момент ніхто не знає коли закінчиться війна в Україні. Анастасія
Стайку: «Перед записом на курси ми просимо їх заповнити форму в якій кандидати
мають вказати причину вивчення румунської мови. І якщо на початку війни
головною причиною було «вміти обходитися на вулиці», «вміти поговорити з уже
знайомими людьми», то зараз понад 50% говорять про бажання влаштуватися на
роботу або залишитися тут на довший термін.»





Будучи здебільшого
матерями, цих жінок, очевидно, хвилюють діти. Румунська держава створила для
них кілька пілотних освітніх центрів, де вони можуть продовжити навчання.
Однак, через їх нестачу з наступного навчального року було вирішено інтегрувати
дітей біженців з України в румунські школи. Це рішення, однак, викликає ряд
проблем, про які розповіла Анастасія Стайку. «У Бухаресті відкрито шість українських
навчальних центрів у різних школах. У країні їх більше. І я знаю, що з початку
наступного навчального року ці діти мають бути інтегровані в румунські школи.
Теоретично, з юридичної точки зору вони мали б пройти підготовчий курс
румунської мови. На практиці однак те, що тепер їх просто зараховуватимуть до
школи без цього підготовчого курсу румунської мови може бути ще однією травмою.
Менші діти напевно адаптуються, але підліткам віком, від 13 до 17 років,
доведеться вчитися разом з іншими за не найпростішою навчальною програмою. Я
знаю, що їм буде важко. Зараз більше людей розуміють, що, можливо, війна
триватиме ще мінімум два роки. Жінки ставлять дитину на перше місце, вони добре
розуміють, що треба зосереджуватися на дітях. Вони заслуговують на більшу підтримку,
більш організовану підтримку, особливо у сфері освіти.»





Серед жінок з
України, які поставили дитину на перше місце, є й Катерина, яка рік тому
приїхала до Румунії з сином. Давайте послухаємо їхню історію. «Ну звичайно,
коли я тільки приїхала було дуже складно у мене була депресія, напевно як у
всіх. Але це нормально, коли ти кидаєш всю свою кар’єру, будинок, свою сім’ю,
береш дитину перетинаєш кордон з однією валізою і не знаєш що на тебе чекає
далі. Потім я опанувала себе, через певний час зрозуміла, що у мене дитина, про
яку я мушу дбати. Він на мене дивиться, а я не повинна губитися, я маю брати своє життя у свої руки і
щось робити, розвиватися, працювати тощо. З початку я працювала у соціальному
центрі, ми допомагали мамам з діточками, які прибували в Румунію, допомагали з
квитками, з паспортами, з документами. А потім мені дуже пощастило і я
потрапила на роботу в Сенеку, де дуже дружний колектив і також дуже допомагають,
всім колективом, українцям. В Україні залишилася вся моя сім’я, мої батьки, мій
дідусь, мій чоловік, звичайно, я з ними на зв’язку кожен день якщо дозволяє
інтернет і якщо все добре зі зв’язком. Звичайно ми не втрачаємо надії що
все-таки вся родина возз’єднається через рік, через два, це не важливо, але ми
віримо в перемогу і сподіваємося, що незабаром ми всі знову побачимося.»





Асоціація «Сенека»
допомогла Катерині не лише знайти роботу, а й створити мережу підтримки, яка
складається переважно з жінок-переселенок з України, а також румунів, які
бажають допомогти. Таким чином вона легше долає цей важкий період, намагаючись
зберегти усмішку та оптимізм. Так само й Тетяна, інша українка, яка рік тому
приїхала з України з 12-річною дочкою, трьома котами та цуценям. Їм допоміг
друг, який оселився в Румунії раніше. Після сильних переживань, через необхідність
покинути рідну країну, складну дорогу та перетин кордону в невідому країну,
Тетяна мало-помалу адаптувалася, вивчивши румунську мову та ставши продавчинею
в книгарні. Крім того, вона навіть встигла ближче познайомитися з Румунією.
Послухаємо Тетяну. «Мій друг, до якого ми приїхали, займається каякінгом. І можна
сказати, що завдяки йому з самого початку, з перших днів нас оточили турботою,
увагою і всім необхідним. Нам надали і житло, хоча з тваринами було дуже
складно. Хто приймає із такою кількістю тварин так відкрито? У всі свої
мандрівки він брав мене і доньку. Його мама допомагала нам з тваринами, тобто
доглядала за ними і за перші чотири-п’ять місяців я побувала в найпрекрасніших
куточках Румунії. Можна сказати це було знайомство з Румунією взагалі. З часом
тут у Румунії мені стало легше, тому що я почала вивчати мову і почувалася
більш своєю. Бо коли ти не знаєш мову ти абсолютно ізольований. А з приводу України
я за цей період, за ці місці, багато чого дізналася, почула різні історії,
тобто я виробила свою думку щодо ситуації. Я дуже переживаю за Україну, дуже чекаю
перемоги і я впевнена що вона буде! Але поки що я вважаю небезпечним повертатись
туди з дитиною. Тут ще досить складно з мовою, але загалом у школі дуже хороша
атмосфера, всі дуже доброзичливі і вчителі, і діти. Моя донька досить непогано володіє
англійською мовою і всі намагаються їй допомогти, і перекладають, і
роздруковують якісь завдання українською мовою. Тобто вона із задоволенням
ходить до школи і вона ні хвилини, я не пам’ятаю ні дня, щоб вона сказала: я не
хочу, чи мені складно, бо я не знаю мови. Деякі слова вона вже знає, вже
розуміє, але говорити вільно вона ще не може. Проте з точки зору адаптації вона
почуває себе дуже добре.»







Здається, період,
який ці жінки проведуть у Румунії, також буде довгим. Але оскільки вони вже
подолали найважчий момент на початку хвилі біженців, завдяки своїй внутрішній
силі, вони зможуть протистояти й іншим викликам у майбутньому.

Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі
Взаємини Середа, 10 Липня 2024

Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі

Чорноморський регіон являє собою стратегічний розлом на геополітичній карті...

Безпека на Чорному морі – ключовий фактор стабільності в Європі
8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан
Взаємини Середа, 03 Липня 2024

8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан

23-24 травня у Бухаресті відбувся 8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського...

8-й щорічний Безпековий форум Чорноморського регіону та Балкан
Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні
Взаємини Середа, 26 Червня 2024

Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні

Влада Румунії прийняла рішення передати Збройним силам України одну з двох своїх...

Patriot для України та підготовка до Саміту НАТО у Вашингтоні
Перевантажувальний термінал для зернових у Дорнешть
Взаємини Середа, 12 Червня 2024

Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні

На кордоні Румунії та України, поблизу румунської станції Дорнешть, розпочав...

Новий залізничний зерновий термінал побудовано на румунсько-українському кордоні
Взаємини Середа, 05 Червня 2024

Підтримка дітей біженців з України

Більш ніж через два роки від російського вторгнення в Україну і перших хвиль...

Підтримка дітей біженців з України
Взаємини Середа, 22 Травня 2024

Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі

Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній...

Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі
Взаємини Середа, 15 Травня 2024

ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні

Президент Румунії Клаус Йоганніс 7 травня, після зустрічі у Вашингтоні з...

ЗРК Patriot для України – дискусії на високому рівні
Взаємини Середа, 08 Травня 2024

Конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє»

Наприкінці квітня у Бухаресті відбулася конференція «Два роки вимушеного...

Конференція «Два роки вимушеного переміщення. Плани на майбутнє»

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company