ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Журналіст Кено Верзек про Україну: війна, волонтерство і сила суспільства

Німецький журналіст і волонтер Кено Верзек ділиться власним досвідом роботи в Україні під час війни, розповідаючи про побачене поблизу фронту, силу громадянського суспільства та значення міжнародної підтримки.

Німецький журналіст і волотер Кено Верзек
Німецький журналіст і волотер Кено Верзек

, 29.04.2026, 10:49

Сьогодні гостем нашої рубрики «Взаємини» є журналіст із Німеччини Кено Верзек, який не лише спостерігає за подіями в Україні, а й безпосередньо долучився до них як волонтер. Він уже багато років працює у країнах Центрально-Східної Європи, а після початку повномасштабної війни поєднав професійну діяльність із волонтерською допомогою в Україні. Кено Верзек побував у різних регіонах, зокрема поблизу лінії фронту, і на власні очі побачив наслідки війни та силу громадянського суспільства. У цьому інтерв’ю він ділиться своїми спостереженнями про Україну, роль підтримки міжнародного співтовариства, а також про те, як війна змінила його особисто і професійно.

 

RadioRomaniaInternational · Інтерв’ю з німецьким журналістом і волонтером Кено Верзеком

Ведучий: Доброго дня! Вітаю вас у студії Всесвітньої служби Радіо Румунія. Кено Верзек розкажіть, будь ласка, трохи про себе.

Кено Верзек: Мене звати Кено Верзек. Я німецький журналіст, приблизно 30 років працюю у Східній Європі. Я народився у Східній Німеччині і ще в дитинстві бував, зокрема, в Румунії, тому Схід Європи завжди був для мене цікавим.

Ведучий: Коли та як Україна стала для вас важливою темою професійно й особисто?

Кено Верзек: Я можу сказати, що уперше я побував в Україні ще в дев’яностих роках, але тоді Україна не була в моєму фокусі. Я більш-менш знав, що відбувається в Україні, але не дуже часто писав статті про Україну. Але після початку повномасштабної війни у 2022 році я був у Чернівцях. Це, до речі, було перше українське місто, яке я відвідав ще у 1992 році. Там у мене є знайома, яка працює в університеті та займається волонтерством. Я написав статтю про волонтерів і біженців, і саме тоді відчув, що не можу залишатися лише журналістом, хочу робити щось більше. З тих пір я там працюю і журналістом, а також займаюся волонтерством.

Ведучий: Крім Чернівців Ви також були поблизу фронту, зокрема в Бахмуті. Що найбільше вас вразило?

Кено Верзек: Бахмут я відвідав наприкінці січня 2022 року, ще до повномасштабного вторгнення, до приходу росіян. Я часто бував поблизу лінії фронту, майже на лінії фронту. Звичайно, найбільше мене вразив масштаб руйнувань. Одне – бачити це у фільмі, зовсім інше – бачити на власні очі. Особливо важко і сумно було дивитися на людей, яких ми евакуювали. Виникає відчуття абсурдності того, що відбувається, не має сенсу! Дуже, дуже сумно усе це бачити. Але я також зрозумів, що Росія по своїй суті означає терор, смерть, катування і щось треба роботи проти цього.

Ведучий: Ви були в Україні на початку 90-тих, потім після початку повномасштабного вторгнення Росії, як змінилося ваше бачення України після 2022 року?

Кено Верзек: Я взагалі думаю, що Україну це абсолютно європейська, демократична країна. Якщо порівнювати з 90-ми роками, то мені здається, що це  дуже нормальна, демократична, вільна країна, і в деяких аспектах вона навіть випереджає Захід. Взагалі, мені здається, що це одна з найкрасивіших країн Європи, особливо мене з 2014 року вразив волонтерський рух і я дуже пишаюся тим, що є маленькою частиною цього руху.

Ведучий: Мабуть, коли їхали до Чернівців Ви проїжджали через Румунію, тому цікаво, наскільки важливою, на Ваш погляд, є роль Румунії як сусіда України під час війни?

Кено Верзек: Дійсно у Чернівці, я завжди їду через Румунію. Я думаю, що Румунія дуже важливий партнер для України. Румунія значною мірою підтримує Україну, хоча про це часто мало говорять. Думаю, що про румунську допомогу Україні, бо ця країна – важливий партнер, але ми мало знаємо скільки Румунія робить. Але все одно румунська підтримка дуже важлива для України, і ми прости не знаємо, але Румунія також важливий партнер.

Ведучий: Кено Верзек Ви працюєте в країнах Центрально-Східній Європі вже понад 30 років. Як змінився регіон за цей час?

Кено Верзек: Це дуже комплексне питання, про це можна говорити годинами. Якщо коротко, то з перспективи Німеччини, ми, принаймні більша частина людей у нас    цей регіон досі часто сприймають як «дикий» Схід, але це не так. Румунія, Болгарія, навіть Угорщина, Польща, Чехія, – це вільні країни, які зазнали значних змін. Звичайно, наприклад у Румунії, Болгарії та в Україні є проблеми з корупцією, але дуже важливо сказати, що корупція існує всюди, форма корупції у нас взагалі, коротко кажучи, крім цих проблем наприклад, Румунія, це нормальна країна, в якій можна абсолютно нормально жити. І попри ці проблеми, загалом це демократична країна і я завжди дуже радий бути в Румунії.

Ведучий: Чи є спільні риси у країн із тоталітарним минулим?

Кено Верзек: Так. Наприклад, в Україні існує дуже сильний волонтерський рух, якого немає в такому вигляді в Німеччині. У цьому плані ми маємо чому навчитися в України. Також у Румунії після 2012 року також був потужний ну не волонтерський, але скоріше громадянський рух проти уряду. Таких рухів у нас також не було  У цих процесів можна багато чому навчитися.

Ведучий: Кено Верзек Ви розповіли, що були на передовій, бачили жахіття війни, як змінилася роль журналіста під час війни?

Кено Верзек: Мушу сказати, що на передовій був а як волонтер, а не як журналіст. Навіть і тепер, коли йду на лінію фронту, я це роблю як волонтер. Але мені здається, що  загалом війна дуже змінилася, у теперішній війні надзвичайно важливу роль відіграють дрони. Тому зараз набагато небезпечніше там рухатись, можна сказати, що це вже нова реальність.

Ведучий: Які виклики постають під час висвітлення війни для міжнародної аудиторії? Чи вважаєте Ви, що про війну слід і надалі активно писати, або , можливо, варто зменшити увагу до реалій війни в Україні?

Кено Верзек: Знаєте, в Україні я взагалі більше волонтер, ніж журналіст. На Заході справді відчувається втома від теми війни. Але це так, на жаль люди в нас, як мабуть і в Румунії, вони дуже втомилися від війни, від України. Але важливо постійно казати і наголошувати: це не тільки війна України. Я упевнений, я сильно впевнений, що Україна захищає й нас і це не треба забувати. Без України, росіяни, москалі вже були б у Молдові, на кордоні з Румунією, з Угорщиною і так далі. Тому я особисто дуже вдячний Україні і людям, які воюють, навіть цивільним, які займаються волонтерством, адже вони зараз платять ціну за це. А ми можемо їм допомагати, писати про це, бо це не така війна, як наприклад в Африці, де не можна з точністю сказати хто там винуватий, тут все дуже ясно, чорним по білому, можна сказати – Росія напала на Україну, Росія – це фашистська, імперіалістська система. Росіяни завжди казали, що Україна не існує, немає такої мови – української, культури і так далі. А українці просто хотіли жити мирно, але заразо вони мусять воювати. Крім цього в Росії неодноразово казали, що Україна не остання країна, куди вони хочуть йти.   Путін дуже ясно сказав: Росія – це там де російський солдат.  цього спротиву ситуація могла б бути значно гіршою для всього регіону. Тому я думаю, що ми не маємо права забувати, що відбувається в Україні, це мій, можна сказати, заклик до людей.

Ведучий: Наші слухачі вже почули як добре ви володієте українською. Коли і чому Ви вирішили вивчити українську?

Кено Верзек: Дякую, але я, на жаль, ще не дуже добре розмовляю українською, особливо важко з граматикою. Раніше я спілкувався російською, у 2022 році, після початку повномасштабної війни, я ще говорив російською. Звичайно, я завжди казав:   Вибачте, я іноземець, не говорю українською, чи можна розмовляти російською?… Це ніколи не була проблема, але вже в 2023 році я відчув, що це недоречно, це неповажно і почав у розмові з друзями поступово переходити на українську, крок за кроком, почав говорити українською. І це дуже добре, мені здається, що це дуже доречно.

Ведучий: Чи допомагає вам знання мови у волонтерській діяльності? Як реагують люди на те, що ви звертаєтеся до них українською?

Кено Верзек: Це ще рідкість, коли іноземці говорять українською, більшість – або англійською, або німецькою, іноді російською, тому більшість людей завжди в захваті  і вони це дуже цінують. Взагалі це мені дуже допомагає, коли іду з іноземними волонтерами. Наприклад, в мене є німецький друг, також волонтер, він вже давно живе в Києві, він  також трохи говорить українською і люди це дуже цінують. Все одно в мене є амбіція краще розмовляти українською, і я далі буду вивчати цю чудову мову.

Ведучий: Чому ви почали брати участь у волонтерських ініціативах?

Кено Верзек: Російська війна – це перш за все, війна проти України, тому що Україна це вільна, демократична країна і щось таке не може існувати біля Росії. Я думаю, що взагалі Росії заважає демократія, свобода і так далі. Так що це також війна проти вільної Європи і я думаю, як я раніше сказав, що завдяки Україні ми зараз живемо комфортно у нас у Німеччині і я дуже вдячний за це. Тому що хлопці там, в Україні, вони платять ціну за це. Я вважаю, що повинен допомагати настільки, наскільки можу і я це роблю.

Ведучий: І все таки можна було просто сидіти в Німеччині, в Румунії, в Чехії, Польщі, відправляти гуманітарну допомогу, як це роблять багато інших європейців. Але ви все таки вирішили їхати і везти туди самостійно допомогу і допомагати людям?

Кено Верзек: Так, я помітив, що дуже важливою є не лише матеріальна допомога, а й сама присутність. Незалежно від того, чи ти іноземець, чи українець, інколи варто їхати ближче до фронту, до хлопців. Я роблю це не дуже часто, але регулярно, наприклад, буваю в Сумах. Важливо, щоб люди там тебе бачили, адже моральна підтримка має зовсім інше значення, ніж просто надіслати сто чи тисячу євро. Особиста присутність є надзвичайно важливою, тому я це і роблю.

Ведучий: Ви були в Чернівцях, в Сумах, в Гуляйполі, в Бахмуті. Які історії людей в Україні найбільше вас зачепили?

Кено Верзек: Загалом можу сказати, що більшість людей в Україні є дуже волелюбними. Подекуди їх можна назвати навіть анархічним: вони критично ставляться до влади, і відчувається їхнє прагнення жити вільно. Мені це особливо імпонує. Так, люди часто висловлюють невдоволення, але водночас вони не залишаються пасивними – коли щось не влаштовує, вони намагаються діяти. Це мені дуже подобається. Наприклад, я неодноразово бував у Гуляйполі, коли ще була можливість туди їздити – зараз, на жаль, це сіра зона. Варто підкреслити, що місто не окуповане, але перебуває в зоні постійної небезпеки. Мене вразило, як там живуть люди: попри те, що фронт був усього за п’ять кілометрів, кожень день були КАБи, бомбардування, але місто було чистим, люди працювали настільки, наскільки це було можливо, у пунктах незламності… Подібне враження справила й Костянтинівка. Про Бахмут говорити складніше, адже під час моєї останньої поїздки місто фактично вже не існувало. Загалом, навіть поблизу фронту в Україні є багато людей, які намагаються відновлювати життя, робити щось гарне попри всі труднощі. Це надзвичайно важливо і справді вражає.

Ведучий: Як ви бачите майбутнє України після війни? Якою ви бачите Україну після перемоги?

Кено Верзек: Складно передбачити, як розвиватимуться події. Наразі немає відчуття, що війна завершиться найближчим часом – це може тривати ще рік, два чи навіть довше. Водночас я впевнений, що Україна була, є і буде. Це точно буде вільна та демократична країна. Мабуть ще стикатиметься з певними викликами, подібними до нинішніх. Попри це, вона залишатиметься вільною і доброю країною і я дуже сподіваюся, що після війни з’явиться можливість і надалі працювати на її благо та сприяти її розвитку і процвітанню.

Ведучий: Шановні слухачі, на зв’язку з нами був німецький журналіст і волонтер Кено Верзек.

Кено Верзек, дякую Вам за цікаву розмову!

Кено Верзек: Дякую вам і перепрошую за недосконалу українську. Сподіваюся, що наступного разу говоритиму краще.

Ведучий: До побачення. Слава Україні!

Ведучий: Героям слава!

Румунсько-український парламентський діалог: підсумки візиту
Взаємини Середа, 22 Квітня 2026

Румунсько-український парламентський діалог: підсумки візиту

15–16 квітня Румунію з робочим візитом відвідала делегація Верховної Ради...

Румунсько-український парламентський діалог: підсумки візиту
Румунсько-українське партнерство: підтримка громад і шлях до євроінтеграції
Взаємини Середа, 15 Квітня 2026

Румунсько-українське партнерство: підтримка громад і шлях до євроінтеграції

7 квітня відома румунська аналітична платформа New Strategy Center провела в Ізмаїлі...

Румунсько-українське партнерство: підтримка громад і шлях до євроінтеграції
Спільні дрони та відбудова: новий етап співпраці України і Румунії
Взаємини Середа, 08 Квітня 2026

Спільні дрони та відбудова: новий етап співпраці України і Румунії

У середу, 1 квітня, у приміщенні Уряду Румунії відбулася стратегічна зустріч у...

Спільні дрони та відбудова: новий етап співпраці України і Румунії
Вшанування пам'яті жертв масового розстрілу біля Білої Криниці
Взаємини Середа, 01 Квітня 2026

Білокриницька трагедія 1 квітня 1941 року

1 квітня 1941 року – день, який назавжди залишився у пам’яті мешканців північної...

Білокриницька трагедія 1 квітня 1941 року
Взаємини Середа, 25 Березня 2026

ЄОТС «East Gate» – нова структура територіального співробітництва в регіоні

Понад 300 представників місцевих та регіональних органів влади Румунії,...

ЄОТС «East Gate» – нова структура територіального співробітництва в регіоні
Взаємини Середа, 18 Березня 2026

Візит Зеленського до Румунії: від стратегічного партнерства до спільних оборонних проєктів

Президент Нікушор Дан у четвер, 12 березня, прийняв у палаці Котрочень президента...

Візит Зеленського до Румунії: від стратегічного партнерства до спільних оборонних проєктів
Взаємини Середа, 11 Березня 2026

Затяжна війна та невизначені перспективи миру в Україні

Ескалація на Близькому Сході значною мірою відвернула увагу від російського...

Затяжна війна та невизначені перспективи миру в Україні
Взаємини Середа, 04 Березня 2026

Чотири роки війни в Україні: вплив на громадську думку в Румунії

Понад половина румунів – 54,9%, вважають, що відповідальність за початок війни в...

Чотири роки війни в Україні: вплив на громадську думку в Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company