Нові атракції на карті Бухареста
Нещодавно на туристичну карту нашої країни увійшло кілька нових туристичних атракцій. Сьогодні розповім вам про 3 музеї, що знову відкрилися у столиці Румунії — Бухаресті.
Христина Манта, 20.09.2026, 07:32
Нещодавно на туристичну карту Румунії увійшло кілька нових туристичних атракцій. Йдеться про культурні та історичні об’єкти, які пройшли реставрацію та знову відкрилися для відвідувачів — середньовічні фортеці та маєтки, врятовані від руйнування, музеї та меморіальні будинки, які було модернізовано за допомогою інтерактивних технологій, щоб привабити сучасних відвідувачів. Сьогодні розповім вам про 3 музеї, що знову відкрилися у столиці Румунії — Бухаресті.
Першим з них є Музей Теодора Палладі, який знову відкрив свої двері для відвідувачів у квітні 2026 року після масштабного процесу реконструкції, реорганізації та перепланування, що змінило як виставкові приміщення, так і спосіб взаємодії відвідувачів із музейною колекцією. Нова експозиційна концепція передбачає розширений виставковий простір та переосмислений музейний маршрут, розроблений для того, щоб краще висвітлити колекції та забезпечити більш цілісний і привабливий досвід відвідування. Нещодавня реконструкція передбачає розширення виставкового простору та переосмислення експозиційного маршруту, що має на меті краще висвітлити культурну спадщину та запропонувати відвідувачам цілісний і сучасний досвід. Роботи стосувалися як інтер’єру будівлі, так і саду, який було переобладнано під відкритий простір для зустрічей та культурних заходів.
Нова концепція музею робить акцент на взаємодії з громадою та відтворенні атмосфери Бухареста минулих часів — міста елегантності та культурного діалогу. У цьому контексті, починаючи з травня 2026 року, музей став місцем проведення «Дивану мистецтв» — серії міждисциплінарних зустрічей, натхнених традицією культурних салонів, які перетворють музей на живий простір для роздумів та обміну ідеями. У музеї Теодора Палладі зберігається колекція подружжя Серафіни та Георгія Раутів. Вона містить значну частину картин, підписаних Теодором Палладі, та понад 800 малюнків і гравюр з його паризького періоду. Вони були подаровані подружжям Раутів румунській державі наприкінці 60-х років разом із власною колекцією мистецтва — картин французької, голландської, англійської та іспанської шкіл XVI–XIX століть, античної та ренесансної мініатюрної скульптури, текстилю, предметів меблів, східної кераміки та інших предметів декоративно-прикладного мистецтва. Весь цей ансамбль є показовим прикладом того, як румунські інтелектуали міжвоєнного періоду наслідували інтереси колекціонерів з усього світу.
Будівля, в якій розташований музей, відома також як «Будинок Меліка», зведена у другій половині XVIII століття, є одним із найстаріших і найгарніших купецьких будинків у Бухаресті та єдиним, відкритим для відвідувачів. Будинок носить ім’я свого найвидатнішого власника, Якоба Меліка, прихильника революційних подій 1848 року та автора праці «L’Orient devant L’Occident». Саме йому завдячуємо реконструкції будинку у другій половині XIX століття та збереженню таких традиційних елементів, як веранда на другому поверсі, внутрішні дерев’яні сходи та дах із широким карнизом.
Національний музей румунського селянина (MNȚR) знову відкритий для відвідувачів у повному обсязі з червня, після завершення робіт з укріплення та реставрації поверху, на якому розміщена постійна експозиція, що тривали протягом останнього десятиліття. Перший поверх було знову відкрито у 2025 році, одночасно з відкриттям виставки «Християнський закон». Відтепер відвідувачі мають доступ і до другого поверху музею, де представлена постійна експозиція «Порядок життя». Екскурсійний маршрут доповнюють дві нові тимчасові виставки. «Гуцули», яка висвітлює культурну спадщину та культурний світ гуцульських громад Буковини та Марамуреша, а також «Аерофонні музичні інструменти», що демонструє різноманіття традиційних духових інструментів та їхню роль у житті румунських громад.
Виставка «Гуцули» (зал «Нацменшини») встановлює діалог між двома етнічними спільнотами з гірської місцевості повітів Сучава та Марамуреш, які походять з одного культурного простору, але розвинулися по-різному внаслідок співіснування з корінним населенням. Результати цього співіснування відображаються у специфічних формах матеріальної культури, таких як розписані яйця, кераміка, барвисті тканини та вишивки або дерев’яні вироби, а також у міфологічному світі. Виставка «Аерофонні музичні інструменти» (зал «Типології») за допомогою експонатів культурної спадщини, архівних фотографій та документальних зображень демонструє відвідувачам багатство та різноманітність духових музичних інструментів, а також їхнє значення в традиційних громадах.
У 2026 році Національний музей румунського селянина відзначає 120-річчя з дня заснування та 30-річчя з моменту отримання Європейської премії «Музей року» (EMYA) — найважливішої європейської нагороди, що присуджується музеям.
Наприкінці березня Бухарест відзначив важливу подію для своєї технічної та освітньої спадщини: історичне крило Національного технічного музею імені «проф. інж. Дімітріє Леоніда» знову відкрилося для відвідувачів після більш ніж чотирьох десятиліть, протягом яких воно було недоступним. Відвідувачі зможуть побачити тут двигун першого в країні електричного трамвая та парові машини. Новий музейний досвід охоплює вісім тематичних залів, розташованих на двох поверхах, де класичні експонати доповнюються інтерактивними цифровими технологіями. Відвідувачі можуть ознайомитися з колекціями за допомогою планшетів та інтерактивних столів у форматі, адаптованому для всіх вікових груп — від дітей до любителів науки. Центральним елементом модернізації є цифровий контент, структурований за трьома віковими категоріями: діти, підлітки та дорослі. Таким чином, кожен відвідувач може ознайомитися з експонатами у спосіб, що відповідає його рівню знань.
Виставка включає експонати великої історичної цінності, такі як перші румунські комп’ютери, а також вражаючі предмети, як-от турбіна Пелтона, млин 1850 року або проектор, привезений королем Каролем I. Музей є другою будівлею в Румунії, в якій впроваджено передову систему управління енергоспоживанням на основі штучного інтелекту. Повторне відкриття музею означає не лише реставрацію, а й зміну парадигми. Процес відродження набув важливого виміру: збереження та захист технічної спадщини, що дозволило зберегти та висвітлити експонати виняткового значення, багато з яких були забуті або недоступні протягом десятків років. Наразі експерименти є щоденною атракцією, запевнили нас організатори.
