ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Особняк Міци Велосипедистки в Бухаресті

В самому центрі Бухареста, на розі між двома вулицями, розташована красива будівля, яка на початку 1900 року належала Марії Міхаєску. Після реставрації будівля все ще зберігає міжвоєнний шарм, з балконами і барельєфами з херувимами, левами і амурами...

Особняк Міци Велосипедистки в Бухаресті
Особняк Міци Велосипедистки в Бухаресті

, 26.02.2023, 14:01

Як дивно б не звучало це твердження в 2023 році, на початку 1900-их років велосипед переживав свій період розквіту. Всі проявляли інтерес до цього «чудесного пристрою», і чоловіки, і жінки. Цей винахід зіграв роль у питанні емансипації жінок. Першими на велосипед сіли багаті жінки. Завдяки цьому двоколісному пристрою, у той період в моду увійшли жіночі шаровари, що допомогло жінкам звільнитися від корсетів. В Румунії, першою жінкою, яку можна було побачити в 1900-их роках на велосипеді на центральному столичному бульварі Каля Вікторієй, була Марія Міхаєску, або як ще називали її в народі «Міца Велосипедистка». В самому центрі Бухареста, на розі між двома вулицями, розташована красива будівля, яка на початку 1900 року належала Марії Міхаєску. Після реставрації будівля все ще зберігає міжвоєнний шарм, з балконами і барельєфами з херувимами, левами і амурами. Вона має два поверхи, 10 кімнат, 8 ванн та два балкони, загалом 1900 квадратних метрів. Про Марію Міхаєску та недавно відреставрований її дім розповів я вам сьогодні.

Давно ставши героїнею міського фольклору Бухареста, особливо відомої непристойної пісні та різних анекдот, Міца Велосипедистка (рум. Miţa Biciclista) завжди була оточена загадковою аурою: її існування постійно ставилося під сумнів. Цей сумнів зникнув лише кілька років тому, коли було відремонтовано грандіозну будівлю, пам’ятку спадщини, в історичному районі Бухареста. Це був колишній будинок Міци Велосипедистки, якій вдалося накопичити свій статок у першій половині 20 століття займаючись проституцією. ЇЇ справжнім іменем було Марія Міхаєску. Народилася вона в одному селі Праховського повіту у 1885 році. Кажуть, що користувалася вона вихованням в одному популярному жіночому пансіоні. Невідомо, як вона дісталася Бухареста, але Бухарест став для Марії Міхаєску шляхом до знаменитості. Краса молодої жінки привернула увагу чоловіків. У неї були сині очі, струнке тіло, і носила вона коротку стрижку, що не так часто можна було побачити у жінок на рубежі століть.

Знаменита і ексцентрична жінка вела екстравагантне життя. Ця дама використовувала автомобіль купе, обідала тільки в шикарному ресторані «Атене Палас», розташованому на бульварі Каля Вікторіей, мала польських прибиральниць і, кажуть в народі, була самовпевненою жінкою, яка розбила серця багатьох чоловіків, з-поміж яких поета Октавіана Гоги, художника Ніколая Грігореску, короля Португалії або самого короля Румунії Фердинанда. Легенда свідчить, що величезна будівля у центральному кварталі Амзей була отримана від надзвичайно багатого коханця. Якщо ви колись зупинитесь у цій частині Бухареста, скористайтесь нагодою та відвідайте будівлю, чиїм архітектором був Ніколає Міхаєску. Прізвисько «Міца Велосипедистка» приписав її журналіст Джордже Ранетті, головний редактор газети «Фурніка». Розчарований тим, що вона не звертала на нього увагу, журналіст помстився, назвавши її так. Серед екстравагантних дій Марії було й купання в морі в розкішному купальнику. У ті часи, всі, а особливо жінки, входили у море в халаті, а поява Марії «в бікіні» було безпрецедентним. Цей факт навіть призвів до втручання поліцейського, який змусив її негайно покинути пляж.

casa-mita-biciclista-4-valeriu-radulian.jpg
Її будинок, нещодавно відреставрований і знову відкритий для широкої публіки, такий же примітний, як і його перша власниця, зізнається Едмонд Нікулушке, голова Румунської асоціації культури, освіти та нормальності ARCEN: «Будівля була побудована між 1908 і 1910 роками, тобто до Першої світової війни. В народі кажуть що це був подарунок принца Фердинанда (майбутнього короля Румунії) красивій, екстравагантній і дуже відомій на той час Марії Міхаєску. Це нетипова будівля для Бухареста, з елементами Арт Нуво, що рідко зустрічається в румунській столиці. Це велика, імпозантна будівля, побудована навпроти церкви Амзей, на перехресті комерційного району Плас і ринку Амзей, побудований за часів короля Кароля I, і аристократичного району, в якому проживали родини бухарестської еліти: Крецулеску, Монтеору, Бретіану та багато інших. У 23 роки Марія Міхаеску вже була відомою. Кілька років тому вона вийшла переможницею з квіткового бою на Лазурному березі у Франції, а потім змагання головних уборів у Монако. Своєю славою вона також завдячує французькій пресі, яка писала про красу та екстравагантність цієї напівмонденки, як називала її бухарестська преса.»

У ті часи дівчата з бідних сімей були змушені займатися проституцією, щоб вижити, оскільки, окрім заміжжя, жінки мали мало шансів заробити на життя. Здається, в 1927 році в Румунії проституцією займалося близько 12.000 жінок. Таких розкішних куртизанок, як Марія Міхаєску, було небагато. Тому таку жінку як Міца Велосипедистка, яка поєднувала в собі мужність, і особисту чарівність, одразу помітили. Едмонд Нікулушке пояснює: «Сатирична бухарестська преса дала їй прізвисько Міца Велосипедистка, тому що вона була першою жінкою, яка їздила на велосипеді, одягла шаровари в Бухаресті, засмагала топлес на березі озера Херестреу, за що й була заарештована поліцією. Вона ледь не вийшла заміж за короля Португалії Мануеля. І навіть якщо цей шлюб не стався, вона була королевою чи принцесою свого часу. У її приватному будинку, на площі Амзей, відбувалася велика кількість світських заходів, під час яких укладалися політичні і торгові зв’язки та домовленості».


Закохавшись у Ніколая Міновича, лікаря і університетського професора, відомого діяча тих часів, Марія Міхаєску відмовила багатьом пропозиціям укласти шлюб, думаючи, що коханий чоловік одружиться на ній. Зрештою вона вийшла заміж за генерала Александру Думітреску. В літніх роках, вона орендувала кімнати своєї будівлі, і сама жила на горищі. Після націоналізації будівлі, під час комуністичного режиму, вона залишилася і без цього джерела доходу, помираючи бідною на 83 році життя, у 1968 році. Щодо легенди про Міцу Велосипедистку, то вона продовжується.

Credits: Agerpres
Відкрий для себе Румунію Неділя, 06 Жовтня 2024

Історичний музей Сігішоари

Сігішоара – місто, яке зберегло привабливий середньовічний центр. З ним...

Історичний музей Сігішоари
Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 29 Вересня 2024

Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті

Взята наче з каталогу ідеального села, комуна Чокенешть насправді є музеєм під...

Село-музей Чокенешть у Сучавському повіті
Вузькоколійний потяг Гуцулка
Відкрий для себе Румунію Неділя, 22 Вересня 2024

Вузькоколійний потяг Гуцулка

Буковина є одним з найпривабливіших туристичних напрямків завдяки своїй...

Вузькоколійний потяг Гуцулка
tuberoze flori
Відкрий для себе Румунію Неділя, 15 Вересня 2024

Фестиваль бульбових тубероз у н.п. Хогілаг (Сібіуський повіт)

Хогілаг, маленьке село, заховане в самому серці Трансільванії (у Сібіуському...

Фестиваль бульбових тубероз у н.п. Хогілаг (Сібіуський повіт)
Відкрий для себе Румунію Неділя, 08 Вересня 2024

Гура Портіцей

Перед впаданням у Чорне море Дунай, друга за довжиною річка Європи, утворює одну з...

Гура Портіцей
Відкрий для себе Румунію Неділя, 01 Вересня 2024

Музей “Малий Париж” у Бухаресті

Колись Бухарест називали “малим Парижем”. Як XIX, так і початок XX століття...

Музей “Малий Париж” у Бухаресті
Відкрий для себе Румунію Неділя, 25 Серпня 2024

Музей історії фармації в Клуж-Напоці

На початку цього року, після тривалого періоду реконструкції та розширення,...

Музей історії фармації в Клуж-Напоці
Відкрий для себе Румунію Неділя, 18 Серпня 2024

Природний парк «Залізні ворота»

Розташований у південно-західній частині Румунії, на лівому березі Дунаю,...

Природний парк «Залізні ворота»

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company