Туристичні принади навколо столиці Румунії
Бухарест – справжнє місто-хамелеон, яке щоразу відкривається унікальним і вражаючим. Сьогодні, однак, розповім про найголовніші туристичні принади, які оточують румунську столицю.
Христина Манта, 23.11.2025, 06:55
Бухарест – справжнє місто-хамелеон, яке щоразу відкривається унікальним і вражаючим. Жваве, сповнене енергії, насичене старими та новими історіями, місцями романтичне чи ностальгічне, воно може бути як місцем для проведення вихідних, так і улюбленим місцем розваг для молоді. Це місце, де кожен може знайти щось для себе: від прогулянок історичними вуличками до насолоди традиційною кухнею. Наповнений багатою історією, вражаючою архітектурою та живою культурою, Бухарест зачаровує своєю атмосферою, а також пропонує багато цікавих місць для відвідування. Але про них я неодноразово розповідала вам у туристичних передачах. Сьогодні розповім про найголовніші туристичні принади, які оточують румунську столицю.
Палац Могошоая, розташований в однойменному селі, по дорозі Бухарест – Беняса — Стреулешть, приблизно в 15 кілометрах від Бухареста. Він був побудований в 1702 році господарем Волощини Костянтином Бринковяну. Цей чудовий палац, розташований на березі озера, поєднує румунські та італійські архітектурні елементи. Він є яскравим прикладом традиційної румунської архітектури епохи Бринковяну. Будівля оточена величезним парком, що переходить у ліс. У 1920-ті його господарями стала князівська пара Бібеску – Марта і Джордже, які перетворили свій маєток на центральне місце зустрічі міжнародної еліти та політиків. Джордже Бібеску помер на території палацового комплексу в 1941 році, тут же і був похований. Його останки поховані під невеликою білою церквою, побудованою неподалік в 1688 році. До речі, її теж можна відвідати. Палац відрізняється від старовинних боярських споруд з їхніми похмурими приміщеннями, сторожовими вежами і оборонними спорудами. Споруда прикрашена традиційними румунськими сходами, що переходять у балкон. З чудової венеціанської лоджії відкривається красива панорама на озеро. У наші дні, Палац був перетворений на музей, що носить назву свого засновника – князя Бринковяну. Виставка цього музею включає в себе безліч картин, скульптур, вишивок, рукописів і книг. Інтер’єр будівлі дійсно прекрасний і цікавий. На жаль, жоден з предметів меблів, що прикрашають його зали, не є оригінальним, але зате є безліч творів мистецтва, які нагадують про ту бурхливу епоху. Зі своїми вузькими проходами і спіральними сходами сам замок не здається величним, а скоріше затишним.
У н.п. Буфтя, приблизно в 22 км. від румунської столиці, на березі озера, розташований палац, побудований в період 1835 – 1849 рр. господарем Волощини Барбу Штірбеєм. У церкві родини Штірбей, яка розміщена в парку біля палацу, режисер Франсис Форд Коппола зняв декілька сцен для фільму “Дракула”. Будівництво палацу розпочалося в 1850 році за наказом Барбу Дімітріє Штірбея, правителя Румунії, і тривало до 1863 року. Маєток займає площу 24 гектари, з яких 18 гектарів займає парк зі столітніми деревами (віком понад 400 років), внутрішнім озером і виходом до озера Буфтя. Поруч із палацом у 1891 році була побудована родинна каплиця в еклектичному стилі за проектом австрійського архітектора барона Теофіла фон Гансена, датського походження, з вівтарем і склепом, в якому знаходяться могили князя Барбу Дімітріє Штірбея, князя Барбу Александру Штірбея та їхніх родичів. Від картини, виконаної в 1890 році Георге Таттареску, родичем родини Штірбеїв, залишилися лише фрагменти картини «Матір Божа з Ісусом на руках». Прогулянка парком палацу прибереже вам ще один приємний сюрприз. Дуже гарна на вигляд водонапірна вежа, яку спроектував відомий в Румунії архітектор Ангел Сальіньї. Розташована у північно-східній частині парку, ця вежа була побудована у 1920-х роках для зберігання води, необхідної для маєтку родини Штірбей. Вежа має архітектуру, характерну для своєї епохи, і прикрашена елементами класицизму, завдяки яким будівля, що мала суто утилітарне призначення, стала об’єктом архітектурного інтересу.
Озеро Снагов, яке розташоване на національній дорозі №1 Бухарест, – Плоєшть, на 35-му кілометрі, – це улюблене місце мешканців столиці. Рибалки можуть наловити тут прекрасні екземпляри риб. Тут знаходиться і ресторан просто неба. Це місце де організовуються національні і міжнародні змагання по водному спорту. На одному з островів, по середині озера, розташований монастир Снагов. У феодальному періоді цей монастир був важливим центром культури Румунії. Перша документальна згадка про Снагов з’являється в 1408 році, в грамоті Мірчі Старого, але є думки, що тут існував храм ще за часів Владислава I (1364-1379). До речі, на острові, де знаходиться монастир, археологічні розкопки виявили знаряддя та посуд бронзової та залізної доби, римські та візантійські монети, що свідчать про давнє та безперервне заселення цього острова. За даними деяких дослідників, сам Влад Цепеш, ім’я якого пов’язане з легендарним Дракулою, вбитий у 1476 році в лісі поблизу н.п. Балтень, був похований у Снагові. Дістатися до монастиря можна лише на човні. Згідно легенді, обезглавлене під час битви з турками тіло графа, було віддане землі прямо перед вівтарем. Однак, археологічні розкопки від 1931 року не дали жодних результатів. На місці передбачуваного поховання, замість труни та скелета людини було знайдено лише декілька кісток домашніх тварин. Це не розвіяло запал любителів щодо всього містичного. Навпаки, вони більше почали говорити про таємне зникнення тіла графа Дракули, що лише підігріло інтерес до цієї історії. Слава, якою користувався цей монастир у феодальну епоху, була пов’язана з друкарнею, заснованою тут ще за часів Матея Басараба в 1643 році. Однак найбільшого культурного розквіту він досяг за часів Костянтина Бринковяну – наприкінці XVII – на початку XVIII століття – коли настоятелем був Антім Івіряну. Церква монастиря Снагов володіла численними предметами культу та феодального мистецтва, багато з яких сьогодні зберігаються в Музеї мистецтва Румунії.
