НАТО та адаптація до війни майбутнього
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте хотів би, щоб усі союзники погодилися на пропозицію надати Україні допомогу у вигляді фіксованого відсотка від національного ВВП.
Роксана Васіле і Христина Манта, 21.05.2026, 10:29
Шведське місто Гельсінгборг цими вихідними приймає зустріч міністрів закордонних справ НАТО, останню перед самітом союзників в Анкарі. У преамбулі до зустрічі міністрів закордонних справ Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що Північноатлантична організація має бути готова до нових реалій сучасної війни, особливо до загрози, яку становлять безпілотники.
Він згадав про втручання румунського винищувача F-16 у вівторок під час місії НАТО з патрулювання повітряного простору в Балтійському регіоні, де він збив безпілотник, що увійшов до повітряного простору Естонії. «Це був український безпілотник, але його б там не було, якби не російська агресія. Висновок такий, що системи протиповітряної оборони НАТО знову довели свою ефективність, і ми продовжуватимемо вдосконалювати нашу здатність протистояти будь-якій загрозі нашій території чи нашому населенню», – сказав Марк Рютте.
Він також зазначив, що саме для таких ситуацій союзники проводять навчання та готуються, підкресливши, що НАТО постійно адаптує свої можливості для реагування на нові загрози. За словами генерального секретаря Альянсу, уроки, винесені з війни в Україні, де використання дронів стало центральним елементом конфлікту, враховуються у процесі розвитку оборонних систем НАТО.
Що стосується більш загального питання про те, як найкраще протидіяти дронам, то це, за словами Марка Рютте, залежить від ситуації: чи потрібні для цього винищувачі чи інші системи. У будь-якому разі він наголосив, що пріоритетом НАТО є зміцнення протиповітряної оборони та протидронних можливостей на східному фланзі, а також покращення координації між державами-членами для швидкого реагування на такі ситуації.
Також Марк Рютте висловився щодо пропозиції надати Україні допомогу у розмірі фіксованого відсотка — 0,25 % від ВВП кожної країни-члена НАТО. За інформацією кореспондента «Радіо Румунія» у Брюсселі, де розташована штаб-квартира Альянсу, ця тема була оприлюднена цього місяця, проте це не вперше, коли пропонується саме такий відсоток. Балтійські країни обговорюють це питання вже більше трьох років, у тому числі в структурах Європейського Союзу.
Ця пропозиція не була сприйнята деякими союзниками позитивно, але Марк Рютте висловив сподівання, що з початком цієї дискусії допомога Києву стане більш суттєвою, а члени НАТО справедливіше розподілять витрати між собою. Такі країни, як Нідерланди, Німеччина, Данія, Швеція, Норвегія чи Канада, несуть основний тягар поставок у рамках Програми PURL (Перелік пріоритетних вимог України), що має вирішальне значення для України, – зазначив Марк Рютте.
Наразі обсяг поставок до України в рамках цієї програми перевищив 4,5 мільярда доларів. Румунія внесла 50 мільйонів. «Я хочу, щоб союзники були цілком чесними один з одним у той день, коли ми всі очікуємо розділити зусилля», — сказав Марк Рютте.
