Перегляд Конституції Румунії
Швидше за все, на початку жовтня буде проходити в Румунії референдум про перегляд Конституції.
Ştefan Stoica, 13.02.2013, 14:57
Швидше за все, на початку жовтня буде проходити в Румунії референдум про перегляд Конституції. Ця заява була зроблена премєр-міністром Віктором Понтою, у вівторок, за день до створення комісії, яка координуватиме цим процесом. Послідують згодом кілька місяців дебатів у ході спеціально створеного для цього конституційного форуму, до якого будуть залучені правові та конституційні актори, але й неурядові організації, що володіють відповідним досвідом у галузі.
Прийнята у 1991 році і переглянута в 2003 році Конституція виявила, з плином часу, неясності і обмеження, що негативно вплинули на процес співробітництва між державними установами.Як політики, так і оглядачі в унісон зізнаються, що необхідно багато чого змінити у фундаментальному акті. Основними цілями були б визначення обовязків президента і його відносин з урядом та Парламентом, структури законодавчого органу і статусу парламентаріїв. Правлячий Соціал-ліберальний союз, який до речі має достатніх сил аби вжити власний варіант Конституції, має різний від демократ-ліберальної опозиції погляд про зміни, які необхідно внести до основного закону Румунії.
Якщо Демократ-ліберальна партія нагадує, наприклад, про референдум від 2009 року, на якому виборці висловилися на користь створення однопалатного Парламенту з 300-ми членами, правлячий Соціал-ліберальний союз бажає збереження двопалатної системи, але з окремими обов’язками між ними і навіть з різними варіантами обрання парламентаріїв для кожної з них. Ґрунтуючись на досвіді важкуватого співробітництва з президентом Траяном Бесеску, соціал-ліберали бажають точно визначити президентські повноваження, так щоб глава держави зберіг певну роль судді, однак без того щоб бути в змозі втручатися у політичні ігри.
На думку Соціал-ліберального союзу, нова Конституція повинна містити наступне положення: партія, яка отримала найбільшу кількість мандатів на виборах, повинна призначити премєра, а не глава держави, як це передбачає чинна Конституція. Щоб покласти край перебіжництву з однієї партії в іншу, Соціал-ліберальний союз пропонує позбавити мандата того парламентарія, який покидає партію, від якої балотувався. З іншого боку, опозиційна Демократ-ліберальна партія відкидає ідею парламентської республіки, так як бажає цього правлячий союз.
В ході дебатів і голосування щодо внесення змін до Конституції, роль, якою не слід нехтувати, може зіграти Демократичний союз угорців Румунії. Останній бажає, подібно правлячому Соціал-ліберальному союзу, двопалатну парламентську систему, обмеження повноважень президента і, в кінцевому підсумку, обрання президента законодавчою владою. ДСУР ще бажає конкретно виключити слово “національна” із статті №1 чинної Конституції, яка свідчить про те, що Румунія є національною, суверенною і незалежною, унітарною і неподільною державою. Щодо цього розділу, однак, всі решти акторів румунського політичного класу, тобто більшість румунів, твердо заявляє, що про таке навіть не може йти мова.
