Передбачуваний фінал політичної кризи
У Румунії Соціал-ліберальний союз, альянс, що який переміг на виборах у 2012 році, припинив своє існування унаслідок “офіційного розлучення між соціал-демократами і лібералами.
Ştefan Stoica, 26.02.2014, 14:15
Агонія Соціал-ліберального союзу тривала надто багато, вважає Націонал-ліберальна партія (НЛП), номер два у найпотужнішій політичній коаліції в історії посткомуністичної Румунії, створеній два роки тому. Після двотижневих напружень та політичних сварок, викликаних, насамперед, розбіжностями у поглядах щодо нової структури уряду, ліберали вирішили відокремитися від соціал-демократів і вийти з усіх міністерств і державних установ де вони мали своїх представників.
Наприкінці напруженого засідання керівництва НЛП, лідер партії Крін Антонеску пояснив, що припинення існування Соціал-ліберального союзу сталося природно, тому що цей альянс втратив свій сенс. Крін Антонеску: “Я подумав, що краще не продовжувати цей фестиваль лицемірства і, що ми повинні мати мужність заявити категорично, що Соціал-ліберального союзу вже не існує, тому що він втратив свій сенс, оскільки ніхто не працював над досягненням визначених раніше цілей.”
Соціал-демократи були готові до сценарію “розлучення”, хоча до його офіційного оголошення, їх лідер, премєр-міністр Віктор Понта закликав лібералів до примирення. Соціал-демократична партія повідомила, що вже почала переговори з ДСУР довкола формування нової більшості. 4 березня, – кажуть вони, – Віктор Понта оголосить склад нового уряду, в якому, ймовірно, до соціал-демократів приєднаються їх менші союзники — Консервативна партія, Національний союз “За прогрес Румунії” і Демократичний союз угорців Румунії.
Аналітики очікували події, які відбуваються зараз на політичній сцені країни. Вони кажуть, що справжньою причиною розпаду правлячої коаліції є відмова Віктора Понти призначити мера міста Сібіу, ліберала Клауса Йоханніса на посаду віце-премєра і міністра внутрішніх справ. Крін Антонеску вирішив вийти з уряду, коли зрозумів, що соціал-демократи не виконуватимуть домовленість підтримати його кандидатуру на президентських виборах восени і мають намір висунути власного кандидата на пост президента, можливо, навіть чинного премєра Віктора Понту.
З іншого боку, Соціал-ліберальний союз з самого початку був сумнівним проектом, створеним двома лідерами з різними політичними доктринами, обєднувальним елементом яких був спільний ворог — президент Траян Бесеску. Розпад Соціал-ліберального союзу демонструє, що коаліція, побудована майже виключно на лейтмотиві боротьби з третім табором немає шансів протриматися. Соціал-ліберальний союз розколовся так і не досягнувши жодної основної цілі – імпічмент президента, зміна Конституції, проведення децентралізації та реформи адміністративно-територіального устрою країни.
За три роки соціал-ліберальна коаліція зуміла добитися лише одного – прийти до влади набравши 70% голосів і провалитися зараз під власною вагою.
