Протести і реакції щодо зміни кримінального законодавства
Сотні тисяч людей вийшли на вулиці в столиці та багатьох містах по всій країні та великих містах Європи, щоб показати своє невдоволення щодо рішення уряду про внесення змін до чинного кримінального законодавства.
Corina Cristea, 02.02.2017, 13:40
Схвалене, у вівторок пізно ввечері, термінове розпорядження про внесення змін і доповнень до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів, викликало найбільші акції протесту після Революції від 1989 року. Понад 150 тисяч осіб взяли участь у демонстрації біля будівлі уряду в Бухаресті, а ще 150 тисяч людей протестували в інших містах по всій країні. І румуни з діаспори вийшли на вулиці у багатьох європейських столицях. Румуни в Лондоні, Парижі, Брюсселі або Римі висловили свою солідарність із румунами із країни.
Протестувальники скандували, між іншим: Вночі, як злодії! Драгня – могильник країни!,Кожен день ми тут будемо!, Ми вас бачимо! Люди незадоволені способом, в якому відбулися зміни до кримінального законодавства та вважають, що уряд прагне врятувати від покарань впливових політиків, керівників органів самоврядування та окремих бізнесменів, в тому числі лідера Соціал-демократичної партії Лівіу Драгню, засудженого до двох років позбавлення волі умовно та який зараз проходить в іншій справі за фактами підбурювання до зловживання службовим становищем. Уряд аргументував свої дії необхідністю вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і приведення законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду, але ці аргументи не виправдають швидкістю із якою були внесенні зміни до таких важливих нормативно-правових актів. Внесенні зміни і доповнення до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачають, між іншим, що використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби вважається зловживанням службовим становищем і тягне за собою кримінальну відповідальність лише якщо воно заподіяло шкоду розміром понад 200 тис леїв (майже 45 тисяч євро). Розпорядження також передбачає, що не підлягають відповідальності за приховування злочинів члени сім’ї особи, яка вчинила злочин, що мають перший і другий ступінь споріднення.
Президент Клаус Йоханніс звернувся до Конституційного суду у зв’язку з інституційним конфліктом між урядом, системою судочинства та Парламентом. Раніше, і Вища рада юстиції звернулася до Конституційного суду у зв’язку з інституційним конфліктом через прийняття термінового розпорядження. Вища рада юстиції вважає, що виконавча влада, тобто уряд, порушив повноваження і прерогативи судової системи. Опозиційні праві партії винесли резолюцію недовіри кабінету міністрів під назвою Уряд Гріндяну – уряд національної неповаги. Не узаконюйте злодійство в Румунії!
