Український скульптор на міжнародному симпозіумі в Румунії

Під Бухарестом відбувся Міжнародний симпозіум монументальної скульптури, в якому взяли участь п'ять скульпторів: Еуджен Петрі та Чіпріан Хопиртян з Румунії, Василь Татарський з України, Канан Сонмездаг Зонгур з Туреччини та Рейнальдо Ескалона з Венесуели.

Василь Каптару, 15.08.2022, 08:21

Центр збереження та популяризації традиційної культури
повіту Ільфов у співпраці з мерією селища
Чолпань організували з 20 червня по 9 липня 2022 року
Міжнародний симпозіум монументальної скульптури, масштабну подію в якій взяли участь п’ять відомих
скульпторів: Еуджен Петрі та Чіпріан Хопиртян з Румунії, Василь Татарський з
України, Канан Сонмездаг Зонгур з Туреччини та Рейнальдо Ескалона з Венесуели.
Координатором симпозіуму виступивскульптор Еуджен Петрі, член Спілки
художників-пластиків Румунії.

Симпозіум, під
час якого шанувальники мистецтва мали змогу побачити процес творчості та
майстерність скульпторів, завершився
у суботу, 9 липня, святковим заходом, під час якого митці представили свої
роботи, а директорка Центру збереження та популяризації традиційної
культури повіту Ільфов Александріна Ніце вручила дипломи учасникам заходу.

Василь Татарський
розповів, що зараз, з огляду на війну в
Україні йому дуже важко працювати над різними скульптурами. «Враховуючи цю ситуацію,
я хотів створив скульптуру «Баланс», баланс між минулим, нашими днями і
майбутнім, між тим, що сталося і чим ми живемо зараз», сказав скульптор. «Моя
робота розповідає про ситуацію, в якій ми зараз опинились, коли життя потрібно
починати заново. Ми не говоримо про просте життя, але ми маємо відчути «баланс»
часу, який на нас тисне», додав Василь Татарський.

«Якось по
дивному збігу обставин у мене перед війною, буквально в грудні почалася і тривала 3 місяці, моя персональна виставка, яка називалася «Ілюзія буття. Баланс». У мене було таке відчуття, що весь світ рушиться. Що порушуються якісь головні принципи життя, коли
матеріальне починає переважати над духовним, і коли люди діляться на дві категорії, ті, які хочуть щось
поміняти, і ті, хто хоче залишитися в тому старому світі,
хочуть жити, вільно їсти,
пити і гуляти, і не мати ніяких більших інтересів в житті. І я їх частково розумію, але в дійсності
Україна була на такій грані зриву, таке було відчуття не тільки в мене усіх колег, моїх друзів, не тільки
художників, артистів, режисерів. Я
не можу сказати, що в мене якось дуже помінялося моя позиція відносно
цього відносно України. Ми весь час хотіли йти до Європи, хотіли бути вільною країною і тому мої
роботи десь підкреслювали моє бажання бути в Європі, бути разом
з Європою та йти в 21 століття не залишатися у 19-му, не залишилися в минулому. І багато моїх ескізів, які зараз
можу реалізувати, ось якраз
завдяки таким симпозіумам, як
тут у Чолпані, дякуючи
Єуджену Петрі, який надіслав запрошення, я зробив роботу про той же самий баланс, про минуле і майбутнє разом. Актуально на даний момент як ми живемо зараз, момент є напевно, найголовніший
принцип того нашого життя. До цього мене було також невеличка робота в Польщі, я зробив таку ж роботу «Коли музи мовчать». Вона з металу, заліза, електрозварка. Я думаю не зупинятись на цьому і як український художник я представляю Україну
у всьому світі і повинен бути дуже відкритим, щирим, тому що те, що відбувається у нас може коментуватися
двояко, але все таки правда є правда і ми повинні говорити правду своїм
мистецтвом.»

Василь Татарський
сказав, що в житті немає легких шляхів, у житті є два шляхи: один – важкий,
другий – неправильний. Інших способів немає.

Усі скульптурні твори, здійснені учасниками Міжнародного симпозіуму монументальної скульптури стали частиною
спадщини селища Чолпань та повіту Ільфов.