Європа та російський газ
Росія створює враження, що готова змінити свою енергетичну політику стосовно України і, відповідно, щодо ЄС.
Florentin Căpitănescu, 20.10.2014, 11:49
Чимало аналітиків зовнішньої політики вважають, що президент Росії Володимир Путін потирає руки в очікуванні зимового періоду, під час якого багато європейських країн, на чолі з Німеччиною, стануть ще більш уразливими якщо Москва вирішить закрутити газовий кран. На думку оглядачів, для абсолютно непередбачуваного режиму, такого як у Кремлі, енергетична зброя завжди може стати великою загрозою. Особливо враховуючи те, що економіка Росії перебуває зараз під великим тиском західних санкцій, вжитих на тлі анексії Кримського півострова та підтримки Москвою сепаратистів на сході України.
Однак, на знак того, що, принаймні показово, Росія здатна змінити свою оптику, Путін і його український колега Петро Порошенко, присутні на минулому тижні на саміті форуму “Європа — Азія” в Мілані, досягли принципової домовленості щодо відновлення постачання російського газу. Росія припинила експорт газу в Україну в червні через заборгованість Києва, яку російський Газпром оцінює в 4,5 мільярда доларів. Хороша новина, яку із стриманим оптимізмом сприйняли багато країн ЄС, які імпортують через Україну значний обсяг російського газу.
Слідом за Україною і Республіка Молдова, котра також підписала нещодавно угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС і так само залежить від російського газу, оголосила, що намагається до 1 листопада підписати новий договір з Газпромом. Офіційний Кишинів, в особі віце-премєра і міністра економіки Адріана Канду, повідомив, що в ході переговорів довкола нової домовленості домагатиметься від Газпрому корекції ціни на газ. Молдова дещо підстрахувалася на випадок виникнення проблем у переговорах з Московою. Частина необхідного їй газу може бути покрита румунським газом через газопровід Ясси — Унгени, офіційний запуск якого відбувся у серпні.
У Румунії, країні, яка імпортує тільки незначну кількість російського газу, наближення зими особливої стурбованості не викликає, оскільки вона покриває внутрішні потреби газу переважно з власного виробництва і вже заповнила свої сховища достатньою кількістю газу на зиму.
На європейському рівні, однак, думки розділилися щодо того, яким чином країни ЄС мають будувати подальші відносини з Росією. Із загальної маси заяв з цього питання європейських лідерів, особливо виділяється заява премєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, країна якого, разом з іншими державами-членами ЄС, серед яких і Румунія, стала останнім часом жертвою необґрунтованого скорочення обсягів російського газу. Фіцо розкритикував лицемірство Заходу відносно Путіна, стверджуючи, що “з одного боку проти нього були запроваджені санкції, а з іншого — в Мілані його прийняли як Майкла Джексона”.
