1 – 7 березня 2026 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…
Данієла Буду і Христина Манта, 07.03.2026, 13:04
Румунія та криза на Близькому Сході
Румунська влада оголошує, що перебуває у стані готовності в контексті конфлікту на Близькому Сході. Міністр закордонних справ Оана Цою заявила, що евакуація румунських громадян, які перебувають у зонах конфлікту, здійснюється виключно на основі критеріїв терміновості, встановлених консульськими командами. Однак поки що лише кілька сотень румунів із кількох тисяч, які повідомили про свою присутність на Близькому Сході після початку конфлікту, повернулися до Румунії. МЗС запевняє, що постійно стежить за ситуацією румунських громадян, які перебувають у цьому регіоні, і підтримує постійний контакт з дипломатичними місіями та консульськими установами Румунії в регіоні. За словами міністра, вони координують свої дії з консульською мережею інших держав ЄС, щоб спільно надавати допомогу громадянам Румунії та Європи. У четвер Оана Цою обговорила з колегами з Саудівської Аравії та Оману ситуацію румунів, які застрягли через війну, їх захист і допомогу, відкриття повітряного простору, а також співпрацю з метою здійснення комерційних рейсів з цього регіону до Румунії та Європи. Фактично, МЗС оголосило, що постійно шукає варіанти для репатріації румунських громадян із Близького Сходу. Однак умовою є відкритість повітряного простору. Крім того, міністерство закордонних справ скликало засідання кризової групи, спеціально створеної для цієї мети, а уряд скликав засідання з цього питання. Тимчасовий повірений в справах Ісламської Республіки Іран у Бухаресті Джавад Карімі був викликаний до МЗС «для того, щоб висловити глибоку стурбованість Румунії щодо поведінки Ісламської Республіки Іран в контексті поточної кризи в регіоні Близького Сходу».
Обговорення питань безпеки у Варшаві
З Варшави, де він перебував у четвер з офіційним візитом на запрошення свого колеги Кароля Навроцького, президент Нікушор Дан також підкреслив, що пріоритетом для влади є повернення додому румунських громадян, які опинилися в зоні конфлікту в Перській затоці. Він зазначив, що не скликатиме Верховну Раду оборони країни, доки події не становитимуть безпосередньої загрози для Румунії. Фактично, з самого початку конфлікту на Близькому Сході глава держави запевнив, що «Румунія перебуває в повній безпеці і не зазнає жодної прямої загрози». Обговорення у Варшаві стосувалися ситуації на Близькому Сході, а також напрямку, в якому рухається Європейський Союз. Румунія та Польща залишаються надійними партнерами та союзниками в рамках НАТО та ЄС, зазначив Нікушор Дан. «Ми підтвердили міцне стратегічне партнерство наших країн. У складному глобальному контексті єдність всередині НАТО та ЄС і зміцнення східного флангу є життєво важливими для нашої спільної безпеки та для всієї Європи», – заявив глава держави. Румунія є стратегічним партнером Республіки Польща, підкреслив, у свою чергу, президент Кароль Навроцький. Він сказав, що в питаннях безпеки обговорення стосувалися Північноатлантичного альянсу, ЄС та співпраці Польщі з Румунією і США. Глава держави також обговорив з прем’єр-міністром Дональдом Туском співпрацю в галузі оборони та «спільну відповідальність Румунії і Польщі за зміцнення безпеки на нашому континенті і майбутнього європейського проекту». З нагоди Дня румуно-польської солідарності у вівторок у Варшаві перебувала також глава дипломатії Оана Цою, яка повідомила, що Бухарест прагне співпраці у форматах Румунія-Польща-Туреччина, а також Бухарест 9 (B9). «Наша співпраця є надзвичайно важливою для того, щоб пріоритети регіону були в центрі європейської політики, для трансатлантичної співпраці та безпеки на східному фланзі», – заявила Оана Цою після зустрічі зі своїм колегою Радославом Сікорським. А в Брюсселі міністр оборони Румунії Раду Міруце мав зустріч із головою Європейського парламенту Робертою Метсолою, яка, за даними Міністерства оборони Румунії, «підтвердила спільну прихильність до зміцнення європейської безпеки та оборони в міжнародному контексті, що характеризується складними та динамічними викликами».
Пропозиції для великих прокуратур
У Бухаресті міністр юстиції Раду Марінеску представив пропозиції щодо керівних посад у великих прокуратурах після чотирьох днів співбесід. 19 кандидатів взяли участь у відборі, який проводився з 8 січня по 2 березня. Голова Яської структури НАД Крістіна Кіріак була номінована на посаду генерального прокурора. У НАД пропонується призначити одного з нинішніх заступників – Віорела Чербу, а на посаду голови УРЗОЗТ номіновано Кодріна Гораціу-Мірона, який зараз очолює територіальну службу в Тімішоарі. Кандидати будуть заслухані між 10 і 17 березня Вищою радою магістратури, яка повинна надати консультативну, але обов’язкову думку. Після цього президент Румунії призначить на посаду тих, хто був запропонований, або відхилить їх, і в цьому випадку процедура буде повторена.
Нові посли в Бухаресті
Два нових посла офіційно розпочали свою діяльність у Румунії після вручення вірчих грамот президенту Нікушору Дану. Посол США Дарріл Ніренберг, який склав присягу в лютому, підтвердив своє зобов’язання зміцнювати майже 30-річну міцну двосторонню співпрацю в сферах оборони, безпеки, обміну інформацією, правоохоронної діяльності та економічного партнерства. Чиновник підкреслив, що відносини між США та Румунією базуються на спільних інтересах, твердій прихильності до верховенства права та спільному баченні безпечного та процвітаючого майбутнього. Глава держави також прийняв для вручення вірчих грамот посла Республіки Молдова Міхая Мицу. Сторони підкреслили, що розвиток спільних проектів безпосередньо сприяє модернізації Республіки Молдова та поглибленню її інтеграції в європейський простір.