24 – 30 квітня 2022 року

Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів...

Daniela Budu, 30.04.2022, 11:46

Румунія підтримує Україну

Румунія,
лідери якої на цьому тижні здійснили візити до Києва, вкотре висловила свою
підтримку сусідній країні, в яку вторглися російські війська. У вівторок до
України прибули прем’єр-міністр Ніколає Чуке, спікер Палати депутатів Марчел
Чолаку та глава румунської дипломатії Богдан Ауреску. А в середу спікер Сенату Румунії
Флорін Кицу взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад України, що
пройшов під головуванням президента України Володимира Зеленського. Глава уряду
Ніколає Чуке був прийнятий Володимиром Зеленським і мав зустрічі з
прем’єр-міністром України та спікером Верховної Ради. На порядку денному були
такі питання, як підтримка, яку Румунія й надалі надаватиме Україні,
гуманітарна ситуація та процес повоєнної відбудови сусідньої країни. Ніколає Чуке заявив, що Румунія найрішучішим чином
засуджує грубе порушення Росією суверенітету та територіальної
цілісності України. У той же час прем’єр вкотре засудив звірства, вчинені російськими
військами і висловив підтримку Румунією у проведенні міжнародного розслідування
з метою притягнення до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнних злочинів.
А український президент назвав цей візит «важливим, чітким сигналом щодо
підтримки України у війні проти Російської Федерації».

Після повернення, на
брифінгу в Бухаресті Ніколає Чуке сказав, що обговорив з українською стороною і становище
румунської меншини в Україні. «Президент Зеленський наголосив, що румунська
меншина в Україні матиме ті самі права, за дзеркальним принципом, що й
українська меншина в Румунії. Я наголосив, що вони є громадянами України, вони
виконують свій обов’язок перед своєю країною, а також мають користуватися підтримкою
української влади, інституцій у всьому, що означає збереження мовної та культурної
ідентичності.» З іншого боку, прем’єр зазначив, що Румунію наразі не зачіпає
рішення «Газпрому» припинити поставки газу до Болгарії та Польщі, які
відмовилися платити за паливо рублями, як того вимагає Москва. Споживання газу на
сьогодні значно нижче за виробничі потужності Румунії, яка є однією з
небагатьох країн Європи, котрі мають стабільні газові ресурси, – підкреслив глава
уряду. Однак він пояснив, що в середньостроковій і довгостроковій перспективах Румунії знадобиться газ. Він уточнив, що закон «Про офшорний та оншорний видобуток
газу», погоджений партіями керівної коаліції, забезпечує початок інвестицій в
експлуатацію як чорноморських родовищ, так і глибоких покладів газу в Бузеуському
регіоні (південний схід).

У свою чергу, спікер Палати депутатів заявив, що
візит до Києва є чітким сигналом політичної та парламентської більшості про те що
Румунія надалі допомагатиме Україні. Повернувшись з Києва, спікер Сенату
сказав, що українська влада з оптимізмом дивиться в майбутнє, незважаючи на
складну ситуацію в Україні. Він додав, що хоча санкції, запроваджені проти
Росії, зараз викликають дискомфорт у кількох сферах діяльності, вони забезпечать
національну безпеку та цілісність у майбутньому. Підтримку суверенітету
та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів
також висловив міністр оборони Васіле Динку, який взяв участь у першому
засіданні Консультативної групи з питань оборони щодо України у вівторок на
німецькій авіабазі в Рамштайні. Він засудив скоєні росіянами звірства та
наголосив на нагальній необхідності відкриття та безумовного функціонування гуманітарних
коридорів. Васіле Динку також провів коротку зустріч зі своїм українським
колегою, на якій висловив повну солідарність з Україною та готовність продовжувати
постійний та відкритий діалог.

Румунія підтримує європейський курс Кишинева

У середу
Міністерство оборони заявило, що Збройні сили Румунії не мають солдатів у
Республіці Молдова для участі у навчаннях чи інших формах спільних тренувань. Уточнення
було зроблене у відповідь на поширення російськомовним виданням фейкової інформації, що
нібито Румунія має намір атакувати Придністров’я за підтримки НАТО, а потім
анексувати Республіку Молдова. Це ж видання зазначає, що для цього на території
Республіки Молдова вже були дислоковані румунські військовослужбовці. Ця
неправдива інформація була поширена російськими ЗМІ на тлі повідомлень про низку
вибухів і обстрілів у Придністровʼї. У цьому контексті румунські парламентські
партії підтвердили свою підтримку європейського курсу Кишинева. Республіка
Молдова має отримати від офіційного Брюсселя тверду перспективу вступу в
майбутньому до Європейського Союзу. Лідер керівної Націонал-ліберальної партії,
прем’єр-міністр Ніколає Чуке наголосив, що останні події в Тирасполі слід
розглядати уважно і виважено, аби уникнути погіршення безпекової ситуації, що і
без того досить крихка. Лідер Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку вважає,
що інциденти в Тирасполі були спробою залякування і оголосив про спільну
зустріч лідерів Сенату та Палати депутатів із представниками парламенту
Р.Молдова в найближчі тижні. Цю ідею підтримав і опозиційний Союз «За порятунок Румунії», який вважає, що інциденти в Придністров’ї
є викликами, до яких треба ставитися з дипломатичною
мудрістю, а єдиний шанс для Республіки Молдова стати європейською державою – це
вступ до ЄС. А в Демократичному союзу угорців Румунії, що також входить до
правлячої коаліції, наполягають на якнайшвидшому розгляді заявок на членство в
ЄС, поданих Україною, Республікою Молдова та Грузією, щоб вони офіційно стали
кандидатами на вступ Європейського Союзу. Нарешті, Альянс за об’єднання румунів засудив інциденти в Придністров’ї, стверджуючи,
що Республіка Молдова більше не повинна залишатися в «сірій зоні».