25 – 31 січня 2026 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…
Данієла Буду і Василь Каптару, 31.01.2026, 09:12
Прем’єр-міністр Румунії в Берліні
У середу прем’єр-міністр Іліє Боложан у Берліні обговорив із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем питання двостороннього співробітництва у сферах оборони та військової промисловості, підтримки України, європейського курсу Республіки Молдова, диверсифікації німецьких інвестицій у Румунію, а також значення німецької та румунської національних меншин. Іліє Боложан наголосив, що нині Європа переживає період невизначеності, позначений тиском на економіки, війною в Україні та зростаючою глобальною конкуренцією, що вимагає ухвалення більш ефективних рішень. У цьому контексті Румунія має намір поглиблювати співпрацю з Німеччиною.
Іліє Боложан: «Ми обговорили з канцлером Мерцем збільшення інвестицій у стратегічні галузі, такі як енергетика, промисловість та оборона, зокрема шляхом використання європейських інструментів, зокрема програми SAFE. Саме ці сфери визначатимуть конкурентоспроможність Європи в найближчі роки, і в них Румунія прагне бути надійним партнером».
Він також підкреслив, що обидві держави поділяють спільне бачення важливості відновлення миру та безпеки в Чорноморському регіоні. За його словами, протиповітряна оборона є одним із пріоритетів Румунії, а внесок Німеччини в цій сфері є необхідним і високо оцінюється. Зі свого боку федеральний канцлер зазначив, що обидві країни спільно несуть відповідальність за безпеку Європи. Він додав, що «наші держави пов’язані не лише співпрацею в галузі оборони, а й присутністю численних німецьких компаній на ринку Румунії, де вони інвестують, створюють робочі місця та сприяють модернізації румунської економіки». Разом із прем’єр-міністром у Берліні перебував і міністр оборони Раду Міруце, який підписав зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом меморандум про співпрацю в оборонній промисловості з фінансуванням у межах європейської програми SAFE. За словами Раду Міруце, завдяки цій співпраці Румунія зможе закуповувати обладнання за нижчими цінами та отримувати його в коротші терміни.
Проєкти, що фінансуються за програмою SAFE
Уряд Румунії представив проєкти, які отримають фінансування в межах європейської оборонної програми SAFE Security Action For Europe. У рамках цієї програми Румунія матиме у своєму розпорядженні понад 16 мільярдів євро – це друга за обсягом сума, виділена державі-члену ЄС, після Польщі. Фінансування надаватиметься у формі позики на пільгових умовах із відсотковою ставкою не вище 3 відсотків річних. Погашення кредиту розраховане на 30 років і розпочнеться у 2035 році. Із загальної суми 4,2 мільярда євро буде спрямовано на розвиток інфраструктури подвійного призначення – військової та цивільної, 9,6 мільярда отримає Міністерство оборони, а близько 3 мільярдів – Міністерство внутрішніх справ і відомство цивільного захисту. Міністр оборони Раду Міруце повідомив, що його відомство реалізовуватиме 21 проєкт, із яких 10 передбачають спільні закупівлі з іншими державами, а 11 призначені виключно для Румунії. Міністерство внутрішніх справ планує придбати спеціалізоване обладнання та озброєння, а також нову цивільну техніку, зокрема транспортні засоби для одночасного перевезення більшої кількості пацієнтів. Також передбачено диверсифікацію маршрутів пересування суходолом, водою та повітрям. У цьому контексті міністр оборони в понеділок провів переговори з Раймондом Піселлі, віцепрезидентом американської компанії Lockheed Martin – одного з ключових партнерів Румунії у сфері промислової співпраці та військового оснащення.
Румунія готова прийняти майбутнє Європейське митне агентство
У Брюсселі Румунія разом із ще вісьмома країнами офіційно подала свою кандидатуру на розміщення штаб-квартири майбутнього Європейського митного агентства. Міністр фінансів Александру Назаре заявив євродепутатам, що Бухарест має низку вагомих переваг, серед яких вигідне географічне розташування столиці та розвинені цифрові компетенції. Він наголосив, що Румунія вже довела свою спроможність управляти чутливими даними, зокрема завдяки створенню Європейського центру з кібербезпеки. Нове європейське митне агентство відповідатиме за контроль мільярдів посилок, що надходять до Європейського Союзу, після змін у законодавстві ЄС щодо відправлень вартістю до 150 євро, які раніше не підлягали оподаткуванню. У Брюсселі Александру Назаре також провів зустріч із Валдісом Домбровскісом, єврокомісаром з питань економіки та продуктивності. Сторони обговорили бюджетний дефіцит Румунії, який відповідно до взятих зобов’язань має знизитися до близько 6% ВВП у 2026 році. З іншого боку, румунський уряд оцінює, що цього року йому знадобиться приблизно 275 мільярдів леїв, або близько 55 мільярдів євро, для покриття прогнозованого бюджетного дефіциту та рефінансування державного боргу, що підлягає погашенню у 2026 році, в обсязі 3,25 мільярда євро. У квітні Європейська комісія оприлюднить перші економічні аналізи за цей рік у звіті, який детально висвітлить ситуацію в кожній державі-члені. До цього, 13 лютого, міжнародне рейтингове агентство Fitch оголосить оновлений кредитний рейтинг Румунії. Після зустрічі з представниками Fitch Александру Назаре повідомив, що влада розраховує не лише на збереження поточного рейтингу, а й на поліпшення показників та інвестиційної привабливості країни найближчим часом.
Менший бюджетний дефіцит у 2025 році
У 2025 році дефіцит державного бюджету був на один відсотковий пункт меншим, ніж у попередньому році, свідчать офіційні дані, оприлюднені Міністерством фінансів. Йдеться про дефіцит за касовим методом, тобто різницю між загальними видатками та доходами, який становив трохи більше ніж 146 мільярдів леїв, або майже 30 мільярдів євро. Це відповідає 7,65 відсотка валового внутрішнього продукту і є нижчим за рівень 8,4 відсотка, закладений у розрахунках Європейської комісії. Міністр фінансів Александру Назаре пояснив досягнуті результати значним обсягом інвестицій, профінансованих за рахунок безвідсоткових фондів, а також заходами з посилення фінансової дисципліни. За його словами, обсяг інвестицій минулого року зріс приблизно на 16% і сягнув 138 мільярдів леїв, що перевищує 27 мільярдів євро. У відносному вимірі інвестиції досягли рівня 7,2% ВВП.