Дебати на тлі внесення змін до Конституції Румунії

8 грудня - День Конституції Румунії. Момент був відзначений різними заходами та заявами політиків.

Corina Cristea, 09.12.2019, 13:26

Антикомуністична революція грудня 1989 року розташувала Румунію на рішучому
шляху демократії
та верховенства права, а через два роки стара Конституція країни, що набула чинності в серпні 1965 р., була скасована разом з набуттям чинності нового Основного закону. На розробку, обговорення та прийняття
першої Конституції Румунії після повалення режиму Чаушеску, затвердженої національним
референдумом 8 грудня 1991 року, знадобилося півтора року.

Вкрай необхідна після повалення
комуністичної диктатури, нова Конституція являла собою фундаментальну
законодавчу базу для реорганізації та функціонування румунської держави та
суспільства, відновлення конституційної демократії в Румунії та створення умов для утвердження плюралістичного політичного режиму. Основний закон прийнятий 1991 р. був переглянутий
лише один раз, у 2003 році. Серед найважливіших змін, затверджених всенародним референдумом, є збільшення президентського терміну від 4 до 5 років, обмеження депутатської недоторканності або
рішення, яким національні меншини мають право користуватися рідною
мовою у сферах управління та юстиції.

У 1995 році
депутати, а потім сенатори встановили, що День
Конституції Румунії відзначатиметься щороку 8
грудня. У своєму посланні до Дня Конституції, прем’єр-міністр
Людовік Орбан підкреслив, що конституційні цінності необхідно
постійно захищати так, щоб будь-які відхилення від демократії
та принципів верховенства права стали неможливими. Він зазначив, що
закон є однаковим для всіх і запевнив румунів у тому, що
уряд виховуватиме повагу до цього. Так само,
прем’єр-міністр вважає корисним розглянути питання перегляду конституційно-законодавчої
системи тоді, коли політичний момент буде відповідним,
з метою зміцнення демократії.

У свою чергу, президент Клаус Йоханніс уточнив,
що будь-який перегляд конституції повинен проводитися з максимальною відповідальністю. Мета такого підходу – модернізований фундаментальний закон, який дозволив
побудувати потужну та ефективну державну одиницю. У свою чергу, спікер Сенату Теодор Мелешкану каже, посилаючись на необхідність
перегляду Конституції, що природно було
би адаптуватися до вимог часу та
суспільства, а спікер Палати депутатів Марчел Чолаку
нагадав, що Основний закон держави являє собою більше, ніж
просте і формальне викладення принципів, він забезпечує
демократичну рівновагу та гарантує права та свободи громадян.