Кроки щодо закону про єдину систему оплати праці

У Румунії триває громадське обговорення проєкту нового закону про оплату праці, що є важливою віхою в рамках Національного плану відновлення та розвитку.       

Коріна Крістя і Христина Штірбець, 08.05.2026, 10:40

Однією з найважливіших адміністративних та економічних реформ у Румунії після вступу до Європейського Союзу є Закон про єдину систему оплати праці, основною метою якого є встановлення єдиної та узгодженої тарифної сітки для всіх працівників, що отримують заробітну плату з державних коштів, з метою зменшення розбіжностей між установами та бюджетними сферами. Перші спроби реформи з’явилися у 2009–2010 роках, але лише у 2017 році Парламент Румунії ухвалив закон, який замінив попередні системи оплати праці та запровадив єдину систему оплати праці для працівників державного сектору — зокрема, у сферах освіти, охорони здоров’я, адміністрації та юстиції.

Медичний персонал став одним із головних бенефіціарів підвищення заробітної плати, що було зроблено з метою зменшення міграції до країн Західної Європи. Вчителі також отримали значне підвищення зарплати після 2017 року, проте профспілки стверджують, що рівень оплати праці залишається нижчим за середній по Європі та недостатнім для залучення молоді до системи освіти. Це лише один із прикладів невдоволення, яке зберігається, пов’язане із законом, що досі діє. Хоча він ґрунтується на кількох фундаментальних принципах – справедливості, прозорості, ієрархічності та бюджетної стійкості, на практиці виникло чимало труднощів, таких як стійкі розбіжності в оплаті праці між закладами, надмірне зростання деяких надбавок, значний вплив на державний бюджет, неоднакове застосування та численні судові процеси.

Саме це стало причиною підготовки нової реформи системи оплати праці, яка була включена й як один із ключових пунктів до Національного плану відновлення та стійкості та від якої залежить отримання значних коштів. Кроки щодо доопрацювання та просування проєкту нового закону про єдину систему оплати праці, який перебуває на громадському обговоренні, тривають навіть за нинішніх умов, – запевняє тимчасовий міністр європейських фондів та праці Драгош Пислару. Тобто в нинішньому контексті політичної нестабільності в Румунії. Новий закон має набрати чинності 1 січня 2027 року, і міністр зазначає, що проєкт потребує якомога ширшої політичної підтримки, оскільки його не може просувати тимчасовий уряд шляхом ухвалення термінової постанови, а лише може бути прийнятий Парламентом як законопроєкт.

Драгош Пислару: «Разом із командою Світового банку ми підготували короткий двосторінковий документ із принципами та основними положеннями, що стануть основою для цього проєкту, щодо якого, як я вже сказав раніше, прагнеться досягти ширшої політичної згоди, щоб переконатися в наявності парламентської більшості, готової його підтримати. На даний момент уряд не має можливості видавати термінові постанови. Отже, єдиним механізмом, за допомогою якого ми можемо його ухвалити, є законопроєкт або парламентська ініціатива. Щодо термінів, я сподіваюся, що після того, як ситуація дещо заспокоїться, наступного тижня ми зможемо отримати реакцію партій на цей перелік принципів».

Він додав, що після ухвалення цього закону «ключове рівняння» залежить від наявного фіскального простору та необхідного обсягу фінансування. Ми не повинні повторювати помилку, яку зробила Румунія, ухваливши закон про пенсії, що був нестійким, із підвищеннями, які не міг витримати державний бюджет і які призвели до зростання дефіциту, – пояснив міністр.