Румунські єпископи, беатифіковані Ватиканом
Напередодні свого візиту до Румунії, Папа Римський Франциск вирішив беатифікувати семи румунських греко-католицьких єпископів, жертв комуністичної диктатури.
Bogdan Matei, 20.03.2019, 13:03
Папа Франциск підписав, у вівторок, указ про
беатифікацію семи румунських греко-католицьких єпископів, які пожертвували себе
за віру. На офіційному сайті Святого Престолу наведені їх імена: Валеріу Траян Френцю, Васіле Афтеніє, Іоан Сучу, Тіт
Лівіу Кінезу, Іоан Белан, Александру Русу і Юліу Хоссу. Всі вони
загинули в комуністичних в’язницях або на свободі, однак під суворим наглядом колишньої політичної поліції Секурітатя, у період між 1950 і 1970 роками, тому що вони відмовилися бути звільненими
в обмін на відмову від релігії.
Румунія ніколи не переживала релігійні війни, не переживала
інквізиторських практик або спалювання на вогнищах.У Королівській
Конституції 1923 року,Православна та Греко-католицька церкви, обидві з величезною роллю у реалізації
Великого об’єднання 1918 року, були визначені як національні церкви. Оголошення поза законом Греко-католицької церкви комуністичним режимом відбулося негайно ж після Другої
світової війни за зразком радянських окупантів, які не
могли толерувати
авторитет Ватикану над вірними, які проживали за Залізною завісою. Як і в Західній Україні, греко-католицизм в
Румунії був заборонений, а його нерухомість було або
націоналізовано, або передано Православній Церкві. Моя боротьба закінчилася, ваша продовжується,
– ніби-то сказав єпископ Юліу Хоссу на смертнім одрі.
Греко-католицьке віросповідання було законно
відновлене після антикомуністичної Революції 1989 року, а також вдалося її
повернути частину нерухомостей. На останньому переписі населення, 86,5% румунських
громадян оголосили себе православними, лише 4,6% – римо-католиками і менше
одного відсотка – греко-католиками. За словами клузького греко-католицького
єпископа Флорентіна Кріхелмяну, цілком можливо, щоб на церемонії беатифікації
семи греко-католицьких єпископів у Блажі, на знаменитій рівнині Свободи, місце
з величезним символічним навантаженням для ідентичності румунів у Трансільванії,
був присутнім сам Папа Франциск. Це може стати кульмінацією візиту, що Його
Святість здійснить в Румунію з 31 травня по 2 червня поточного року.
Під гаслом Прямуймо разом!, Верховний Понтифік відвідає
Бухарест, Ясси (найбільше місто на сході країни, де зосереджена численна
римо-католицька громада), місто Блаж (центральна частина Румунії, духовна
столиця греко-католицьких румунів), а також Марійський санктуарій у Шумулеу-Чук
(центральна частина, в регіоні з переважно угорським населенням). Прес-секретар Православної церкви Румунії Васіле Бенеску висловив радість, що візит був підтверджений і нагадав про чудові відносини між Румунською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою. У
1999 році Румунія стала, до речі, першою в світі переважно
православною країною, яку відвідав Папа Римський. На запрошення президента
Еміля Константінеску і тодішнього патріарха Румунської православної церкви
Феоктиста, Іоан Павло ІІ відвідав Бухарест, де його з ентузіазмом і любов’ю
зустріли сотні тисяч румунів, які, незалежно від свого віросповідання, назвали
його найулюбленішим Папою в історії і людиною, котра зіграла
величезну роль в поваленні комуністичних диктатур.
