Румунія перед президентськими виборами
10 і 24 листопада цього року відбудуться чергові вибори президента Румунії. Партії та кандидати вже почали готуватися до передвиборчої кампанії...
Ştefan Stoica, 26.08.2019, 14:14
Від падіння комуністичної диктатури у грудні 1989 року, особливо пристрасними
завжди були вибори президента. У дійсності тричі в посткомуністичній
історії країни кандидат з найбільшими шансами на перемогу несподівано програвав
у вирішальному, другому турі виборів. І кожного разу тим, хто програвав, був
представник лівих, а перемогу здобував – кандидат від правих політичних сил.
У 2004 та 2009 роках Траян Бесеску двічі зруйнував мрії соціал-демократів дати
країні ще одного президента після Йона Ілієску – центральної фігури румунського
політикуму в перші роки посткомуністичної демократії. Якщо Бесеску завжди
перемагав з невеликим відривом, то перемога чинного глави держави Клауса Йоханніса
у 2014 році була не лише вражаючою, а й упевненою.
П’ять років по тому Клаус Йоханніс, маючи підтримку найбільшої опозиційної Націонал-ліберальної
партії, знаходиться на позиції головного фаворита президентських перегонів. Відрив
в опитуваннях настільки великий, що деякі оглядачі заговорили про можливість його
перемоги з першого туру, що практично неможливо, враховуючи, що для цього йому
потрібно набрати більше 50 відсотків голосів, тобто здобути підтримку понад 9 мільйонів румунів.
Непримиренний противник Соціал-демократичної партії, якій, попри обмежені
повноваження, таки завадив довести до кінця суперечливу реформу правосуддя, Клаус
Йоханніс, упродовж першого президентського терміну був, в той же час, головною
мішенню для критики з боку тих, хто дорікає йому за те, що він робив це надто
мляво. Переконаний євроатлантист Клаус Йоханніс сприймається у Вашингтоні та
Брюсселі як головний гарант верховенства закону та незалежної правосуддя. Крім
того він заручився підтримкою потужної партії, яка на останніх виборах, до
Європейського парламенту, підтвердила високу здатність мобілізувати своїх людей
для досягнення виборчої мети.
Головними контркандидатами Йоханніса є лідер керівної Соціал-демократичної
партії та глава уряду Віоріка Денчіле і представник Альянсу USR-PLUS Дан Барна.
Палкий критик суперечливої судової реформи та низки економічних заходів лівого
уряду, Дан Барна відмежовується від Йоханніса, щоб збільшити свої шанси на
виборах. Барна каже, що чинний президент є виразником морально виснаженого
політичного класу, який несе відповідальність за застій, в якому опиналася
Румунія в останні роки.
Віоріка Денчіле, майже невідома широкому загалу до її виведення на
політичну арену колишнім лідером соціал-демократів Лівіу Драгня, перейняла лідерство в партії після ув’язнення Драгні за корупцію у травні цього
року. Кандидатка у президенти від Соціал-демократичної партії у своїй
програмі зосередилася на притаманних лівій ідеології тезах, таких як доступ до освіти, захист малозабезпечених верств населення, охорона здоров’я.
Проте головна ціль прем’єрки та партії – вийти у другий тур виборів, де, як уже
показала історія, неможливе може стати можливим.
Наразі президентські перегони є грою утрьох. Однак у неділю партія «Народний Рух» висунула
цікавого кандидата – професора, есеїста та дипломата, колишнього міністра
культури Теодора Палеологу, котрий може оживити передвиборчі баталії за президентський
пост, підвищивши його непередбачуваність і, звісно, інтелектуальний рівень.
