Сенат обговорює суперечливе термінове розпорядження

Термінове розпорядження, шляхом якого правляча коаліція СДП-ALDE в Бухаресті хоче додатково оподатковувати банки та енергетичні компанії, обговорюється в парламенті.

Bogdan Matei, 18.02.2019, 13:29

Після того, як
викликало палкі публічні дебати, термінове
розпорядження 114, прийняте урядом у Бухаресті, потрапило цього
тижня до порядку денного
парламенту. Нормативний акт вводить нові податково-бюджетні заходи, в тому числі так
званий податок на жадібність, який передбачає додаткове оподаткування енергетичних
компаній і банків, про що більшість лівих стверджує, що вони отримують великі прибутки в Румунії. Сенатори
Бюджетно-фінансового
комітету підготують у
вівторок кінцевий звіт про термінове розпорядження. Парламентарі правої опозиції просять не вносити
поправок, а відхилити його, оскільки його положення вплинуть на такі ключові сфери, як енергетична
безпека, банківський сектор або телекомунікаційна галузь.

Лідер опозиційної НЛП Людовик Орбан привертає увагу
на те, що постанова
негативно позначиться і на приватних пенсійних фондах: Обов’язковий статутний капітал, що вимагається
терміновим розпорядженням
114, в 11 разів перевищує теперішній капітал. Практично до теперішнього
часу початкові інвестиції, зроблені керівниками пенсійних фондів, ще не
повністю відновлені. З появою зобов’язання збільшити статутний капітал відповідно до
розміру активів, необхідні інвестиції будуть повернуті, залежно від приватного
адміністратора, від 35 до 50 років».

З лав більшості, голова Сенату і лідер АЛДЕ Келін Попеску-Тарічану не виключає можливості внесення змін до
документа: Ми заздалегідь обговорювали з прем’єр-міністром Віорікою Денчілеі пояснили їй, що 2% -й податок накладений енергетичним компаніям серйозно впливає на можливості
подальшого розвитку, і прем’єр-міністр погодилась, що цей податок є надмірним і ми повинні проаналізувати і,
швидше за все, відмовитися від цього 2% податку.

Документ, названий
декотрими з сарказмом
податком на жадібність, має термін до 1 березня для обговорення і прийняття в Сенаті, після чого він буде направлений Палаті депутатів, яка вирішує в цій справі. Теоретично поза політичними іграми, але
практично все більш критичний щодо ініціатив більшості в економічній сфері, центральний банк не приховував
своєї стриманості щодо положень постанови 114. Головний економіст Національного
банку Валентин Лазя стверджує, що податок на активи, накладений нею може знизити рентабельність
банківської системи в Румунії нижче середньоєвропейського показника. У разі такого сценарію, попереджає
він, вихід іноземних банків з румунського
ринку не виключається.
Він закликає політиків
вирішити, чи хочуть вони сильної банківської системи, прибуткової, постачальник капіталу для
інвестицій, або кумівської, яка б постачала споживання, а не розвиток Румунії.