Структурні недоліки в румунській медичній системі
Криза у галузі охорони здоров'я, викликана новим коронавірусом, вивела на перший план усі серйозні структурні недоліки румунської медицини.
Roxana Vasile, 19.11.2020, 12:15
Румунська медицина є однією з найменш ефективних систем охорони здоров’я в Європі. Проблема хронічного недофінансування
останніх десятиліть, яка залишилася невирішеною незалежно від того, яка партія
була при владі, відчувається
особливо зараз, у розпал
санітарної кризи, спричиненої
новим коронавірусом. Лікарень недостатньо порівняно з потребами людей – як
інфікованих Covid-19,
так і тих, хто страждає від інших захворювань, особливо хронічних.
У багатьох
випадках бракує належної медичної
апаратури. Деякі медичні заклади стикаються з браком медичного персоналу,
багато лікарів і медсестер упродовж років виїхали за кордон у пошуку кращих
зарплат та гідних умов праці. Ситуація стає катастрофічною в середніх
і малих містах, де не має ні
спеціалістів, ні обладнання для надання якісних та ефективних медичних послуг.
Отже, з огляду на велику кількість заражень новим коронавірусом, щоденно близько
10 тис нових випадків, румунській системі охорони здоров’я стає все складніше
справлятися з епідемією.
Одна з наріжних проблем
стосується кількості лікарняних ліжок у відділеннях інтенсивної терапії. І
навіть якщо їх кількість буде збільшена, медичного персоналу для їх
обслуговування недостатньо. Крім того, згідно з відомим висловом, який
використовував близько п’яти років тому президент Клаус Йоганніс «лише після
смерті невинних людей», чинний уряд спромігся взяти бика за роги. Нещодавній
випадок у повітовій лікарні П’ятра-Неамц (на північному сході Румунії)
сколихнув всю країну: пацієнти, які перебували у відділені інтенсивної терапії,
згоріли заживо через, як вважається на цей час, несправність медичного пристрою.
В результаті глава держави скликав у середу представників уряду, лікарів та інженерів
медичного обладнання для оцінки інфраструктури та її недоліків у всіх
румунських лікарнях.
За підсумками зустрічі Клаус Йоганніс заявив: «Перш
за все, необхідно модернізувати газові системи, особливо систему подачі кисню,
та електромережі. Разом ми зійшлися на необхідності розробки програми
фінансування із використанням коштів з європейських фондів. По-друге, необхідно
переосмислити законодавчі та фінансові інструменти, які дозволять підтримувати
систему обслуговування обладнання лікарень. Важливу роль відіграють кадрові
ресурси – інженери медичного обладнання, які повинні бути присутніми та брати більш
активну участь в діяльності лікарень. Ці питання будуть включені до пакету
законів про реформу охорони здоров’я, який розробляється Міністерством охорони
здоров’я.»
Усі вище зазначені наміри, звісно,
варті похвали, але побачимо як і коли вони будуть застосовані на практиці.
Глава держави сказав, що мова йде про довгострокові зусилля.
