Бухарест намагається повернути свої інвестиції в український комбінат

Міністр економіки Румунії Варужан Восганіан здійснив у вівторок, 27 серпня, офіційний візит до Києва, в супроводі чисельної урядової делегації.

Василь Каптару, 05.09.2013, 01:52

Міністр економіки Румунії Варужан Восганіан здійснив минулого тижня офіційний візит до Києва, основною метою якого було відновлення переговорів з українською стороною щодо відшкодування витрат, понесених Румунією в ході будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР). Румунська делегація була прийнята Олександром Каленковим, заступником міністра промислової політики України.

Сторони розглянувши нинішню ситуацію комбінату, зосередили свою увагу на виявленні взаємоприйнятного рішення у відповідності до положень Протоколу між Урядом Румунії та Кабінетом Міністрів України про продовження співробітництва в будівництві КГЗКОРу, укладеного в травні 1994 року.

Румунська делегація представила офіційну позицію Бухареста в цьому питанні, окреслену в спеціальному Меморандумі, прийнятому урядом в червні цього року, закликавши українську сторону, до наступного засідання змішаної румунсько-української комісії, яке має відбутися восени цього року в Бухаресті, прояснити свою офіційну позицію щодо вирішення відповідної проблеми. Водночас румунська делегація запропонувала українській стороні розробити міждержавну домовленість для прояснення ряду аспектів співробітництва в ході будівництва комбінату, для якнайшвидшого врегулювання цієї проблеми.

У цьому контексті Варужан Восганіан наголосив на тому, що Румунія виконала усі зобовязання, передбачені румунсько-українським протоколом 1994 року, до моменту припинення будівництва комбінату, що сталося з незалежних від Румунії причин і запропонував своєму українському візаві перейти в цьому питанні від етапу консультацій до етапу переговорів. Глава румунської делегації передав українській стороні кошторис витрат, понесених румунськими підприємцями, підтверджених українськими бенефіціарами та відомості про стан платежів.

Сторони дійшли домовленості до осіннього засідання змішаної румунсько-української міжурядової комісії з економічного співробітництва детально вивчити на рівні експертів можливі взаємоприйнятні шляхи розв’язання проблеми відшкодування Румунії витрат на будівництво криворізького комбінату.

На початку 80-тих років уряд Соціалістичної Республіки Румунія прийняв рішення про участь Румунії у будівництві найбільшого комбінату окислених руд у світі. У жовтні 1983 року між Болгарією, Румунією, Чехословаччиною, НДР та СРСР була підписана угода про створення гігантського комбінату, який мав забезпечити обкотишами металургійні комбінати країн Центральної і Південно-Східної Європи. “Генеральним підрядником” будівництва колоса була призначена румунська сторона. Офіційний Бухарест зобов’язався інвестувати приблизно 800 млн. доларів, тобто покрити третину вартості проекту.

Загальна кошторисна вартість будівництва комбінату становить 2,4 млрд. доларів. Впровадження проекту було припинено у 1989 році, коли будівельна готовність комбінату перевищувала 60%. Німці і болгари вийшли з проекту на початку 90-тих. Частка України, яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі будівництва, становить – 56,4%, Румунії – 28%, решта належить Словаччині. Зважаючи на бюджетні труднощі, починаючи з 1999 року Україна майже повністю припинила фінансування цього проекту. На той час Румунія виконала 80% від своїх зобовязань. Сьогодні Україна шукає інвесторів, зацікавлених в завершенні будівництва комбінату.

Позиція Румунії щодо КГЗКОРу полягає в тому, що румунська сторона включає до коштів, які підлягають компенсації, витрати на будівництво об’єктів КГЗКОРу за їх балансовою вартістю (у перевідних рублях) на момент прийому передачі, включаючи соціальну інфраструктуру, а також вартість обладнання, що було поставлено металургійним підприємствам колишнього Міністерства металургії СРСР за межі України, з урахуванням нарахованих відсотків за наданий кредит.

З приводу розміру відшкодування міністр Варужан Восганіан сказав в інтерв’ю публікації «Капітал»: «Що стосується суми, вона залежить від того, кого ви спитаєте. Якщо ви запитаєте нас, внесок Румунії в будівництво Криворізького комбінату становить близько 700-800 мільйонів доларів, а з усіма наступними витратами сума перевищує 1,2 млрд доларів. Якщо запитаєте українців, то вони скажуть, що частина виконаних нами робіт не була прийнята замовником і, що ми повинні переглянути наші підрахунки.»

У свіою чергу, голова Кіровоградської ОДА Андрій Ніколаєнко заявиляв у липні з цього приводу: «Перемовини йдуть надзвичайно складно, адже умови, які нам поставила румунська сторона, є для нас неприйнятними. Але ми не зупинятимемося на досягнутому і шукатимемо шляхи розв’язання цього складного питання, адже мова йде не лише про майбутнє підприємства, а про тисячі людей — працівників та членів їх родин».

З огляду на те, що обидві сторони зацікавлені у якнайшвидшому та взаємоприйнятному вирішенні цієї проблеми, Україна – для подальшої приватизації комбінату, Румунія — для повернення вкладених коштів, відновлення переговорного процесу може сприяти підвищенню рівня довіри між двома країнами та сприяти активізації торговельно-економічної співпраці румунських та українських субєктів підприємницької діяльності.