Висновки Венеціанської комісії: погляд з Румунії

8 грудня Венеціанська комісія схвалила експертний висновок щодо окремих положень українського закону «Про освіту», який викликав певні напруження у відносинах між Україною та Румунією.

Василь Каптару, 14.12.2017, 08:05

8 грудня Венеціанська комісія схвалила експертний висновок щодо окремих
положень українського закону «Про освіту», який викликав певні напруження у
відносинах між Україною та Румунією.

Реакцію Бухареста на зміни в загальноосвітній середній школі для представників
національних меншин України спробував пояснити румунський аналітик Юліан Кіфу.
Він стверджує, що Румунії, яка гарантує
нацменшинам право на навчання рідної мови в закладах середньої освіти та навіть
дозволяє навчання угорською мовою у вищих навчальних закладах, важко погодитися
зі законодавчою зміною власне принципу. І це, попри наявність повної підтримки
румунської сторони щодо необхідності скасування привілейованого статусу
російської мови як мови міжетнічного спілкування або мови меншин в Україні, а
також щодо необхідності володіння державною мовою на досить високому рівні
кожним громадянином України румунського походження.

Юліан Кіфу нагадує, що Румунія завжди виступала за належне представництво
румунської меншини на всіх рівнях у керівних структурах держави, регіону та
населених пунктів, де компактно проживають румуни, з тим, щоб їх інтереси були
захищені на всіх рівнях виконавчої влади, у Верховній Раді або у місцевій
державній адміністрації. Він наголошує на тому, що румуни завжди були лояльними
громадянами України і повинні бути інтегровані в суспільство, в якому живуть, а
не асимільовані.

Слід відзначити, що Румунія, попри гостру реакцію на початку, коли
президент Клаус Йоханніс відклав свій візит до Києва, на відміну, наприклад,
від Угорщини зайняла конструктивну позицію, висловивши готовність до відкритого
діалогу з Україною щодо «мовної» статті, на благо, передусім румунської громади
в Україні. Готовність до діалогу у
Бухаресті повторили й після оприлюднення висновків Венеціанської комісії.

Румунське МЗС у своїй заяві з цього приводу зазначило, що «Румунія
підтверджує свою готовність до діалогу з Україною, в тому числі для надання допомоги та обміну досвідом в окресленні
системи, здатної забезпечити дотримання мовних прав усіх румуномовних громадян
України, що залишається пріоритетом Румунської держави.»

Міністерство закордонних справ привітало висновки Європейської комісії за
демократію через право, що підтверджує оцінку Румунії щодо негативних наслідків
статті 7 зазначеного закону на дотримання прав осіб, які належать до національних
меншин в Україні, в тому числі
румунської меншини. Згідно з румунським МЗС Венеціанська комісія рекомендує
внести поправки до цієї статті з огляду на її юридичну невизначеність та
двозначність, а також – на відсутність адекватних механізмів реалізації права
на освіту мовами нацменшини, поправки, які замінили б ці положення іншими,
більш збалансованими та чіткіше сформульованими. Венеціанська комісія, -
зазначається в заяві румунського зовнішньополітичного відомства, – констатувала
те, про що стверджувала румунська сторона, а саме: що цей закон може призвести
до серйозного зменшення можливостей, що надаються особам, які належать до
національних меншин, для навчання їхніми мовами, ставлячи навіть проблему
конституційності закону.

З іншого боку міністр з питань закордонних румунів Андрея Пестирнак
заявила, що основною метою Румунії в діалозі з українською владою щодо навчання
румунською мовою в Україні є збереження інтересу членів румунської громади до
рідної мови. Вона зазначила, що в даний час очолюване нею відомство разом з
Міністерством освіти і Міністерством закордонних справ працює над створенням
освітнього пакету для учнів системи середньої освіти, а також програм
стажування не тільки для вчителів румунської мови, а й для вчителів, які
викладають румунською інші предмети, щоб зберегти інтерес румунської громади в
Україні до шкіл з румунською мовою викладання.

Загалом, з огляду на те, що румунська сторона закликала Київ звернутися до
цієї комісії за оцінкою нового освітнього закону, а Павло Клімкін та Петро
Порошенко запевнили своїх румунських візаві, що Україна виконає рекомендації
європейських експертів, слід очікувати поступового зниження напруження у
двосторонніх відносинах і відновлення конструктивного діалогу, який країни
налагодили в останні три роки.

Міністерство закордонних справ України вважає, що опубліковані рекомендації, які
містяться в офіційному висновку, допоможуть впроваджувати закон в інтересах української мови як державної, а також з урахуванням
важливості забезпечення розвитку мов національних меншин України для
самоідентифікації та у місцях компактного проживання. Згідно з українським
зовнішньополітичним відомством це дозволить перевести питання подальшої
імплементації освітньої реформи в Україні виключно в експертне русло.

У свою чергу Міністерство освіти і науки України, враховуючи рекомендації
європейських експертів, запропонувало три моделі імплементації статті 7, що
будуть прописані в Законі «Про загальну середню освіту». Одна з них стосується національних громад, мова яких
належить до мов Європейського Союзу. Залежно від мовної групи та мовного
середовища проживання, використання цієї моделі може мати 2 варіанти. Перший
варіант стосується громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та
які проживають у переважно українськомовному середовищі, а другий враховуватиме
особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп та які
переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську
та угорську громади. Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення
предметів українською відбуватиметься ще поступовіше, а відсоток предметів, що
вивчаються державною, буде меншим. Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову
іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб
досягти мовного рівня для вивчення інших предметів.

Отож, з огляду на реакцію румунської та української сторін на висновки
Венеціанської комісії, є підстави сподіватися, що в близькому майбутньому Київ
і Бухарест зуміють подолати розбіжності
у поглядах і знайдуть найкраще рішення проблеми шляхом конструктивного діалогу.