Конструктивний діалог як запорука розвитку двосторонніх відносин

Попри розбіжності у поглядах візит Павла Клімкіна до Румунії ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та готовність Румунії й України до діалогу в дусі європейських цінностей.

Василь Каптару, 19.10.2017, 07:05

Після дуже
складного і майже безрезультатного візиту до Будапешта, за підсумками якого Угорщина
продовжила наполягати на змінах до українського закону про освіту, оскільки він порушує права етнічних
угорців, 13 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув у
Бухарест, де на главу українського зовнішньополітичного відомства чекала досить
насичена програма.

Зокрема: зустріч з делегацією Парламенту
Румунії з питань ініціювання діалогу з українськими інституціями для
забезпечення захисту прав громадян, які належать до румунської меншини в
Україні, переговори з Міністром закордонних справ Теодором Мелешкану та зустріч з Міністром
з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Головним
завданням Павла Клімкіна було переконати румунську сторону в тому, що цей
закон ніяким чином не спрямований проти румунської та інших
національних меншин України і наголосити на тому, що офіційний Київ готовий до
діалогу в процесі його імплементації.

Перша
зустріч у парламенті почалася на тлі досить «холодних» переговорів, що мали
місце за день до візиту Павла Клімкіна в Бухарест, між румунськими та
українськими парламентаріями у Києві, під час яких українські депутати дали
зрозуміти, що не готові йти на жодні поступки в цьому питанні. У Бухаресті
румунські депутати знову висловили свою стурбованість забезпеченням права
румунської меншин на освіту рідною мовою, але наголосили на готовності до спільного
пошуку взаємоприйнятного вирішення цього питання. Після відвертого обміну думками зустріч завершилася на
оптимістичній ноті, про що Павло Клімкін написав в своєму Twitter: «Важливий сигнал від парламентарів Румунії – ми партнери і
за конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону.»

Пізніше глава МЗС України заявив: «Мені дуже сподобалась
ця бесіда, оскільки це була бесіда з бажанням йти вперед, з взаємною симпатією,
але зрозуміло з турботою про українських
громадян румунського походження. Тому ми говорили про те, щоб можливо спільно
відвідати румунські громади в Україні, можливо взяти з собою когось з
парламентарів, звичайно представників наших міністерств освіти і разом чути їх,
для того, щоб зрозуміти як вони також бачать механізм майбутньої імплементації
цього закону.»

Потім відбулися нелегкі, але відверто партнерські переговори між
міністрами закордонних справ. З цієї нагоди глава румунської дипломатії знову
підтвердив свою стурбованість з приводу ситуації, що склалася довкола українських
шкіл з румунською мовою викладання після прийняття нового закону про освіту та
наголосив на необхідності дотримання міжнародних норм та стандартів у сфері
захисту прав осіб, що належать до румунської меншини. Він привітав рішення відправити
цей нормативно-правовий акт на експертизу до Венеціанської комісії та висловив
переконання, що рекомендації відповідного авторитетного органу будуть враховані українською
стороною.

Теодор Мелешкану пояснив, що рішення Румунії принципово
реагувати на закон про освіту має в основі тверде переконання в тому, що
використання інструментів, запропонованих Радою Європи та ОБСЄ зможе надати
необхідні гарантії забезпечення та заохочення прав осіб, що належать до румунської
меншини в Україні. «Я знову озвучив заклопотаність з приводу негативних
наслідків закону для учнів, які навчаються румунською мовою в Україні і закликав
українську сторону знайти рішення, з тим, щоб навчання румунською мовою було
гарантоване для всього освітнього циклу щонайменше на нинішньому рівні. Вітаю готовність
міністра Клімкіна відповісти на цю пропозицію тісного та відвертого діалогу на
дуже делікатну тему у відносинах між нашими країнами. Ми переконані в тому, що
таким чином, шляхом зваженого і відповідального діалогу, в дусі партнерства та
європейських цінностей, які Румунія та Україна поділяють, ми зможемо разом знайти
стале і принципове рішення, що відповідатиме легітимним інтересам громадян
України румунської національності користуватись правом на навчання рідною мовою
і дозволить в повній мірі зіграти роль містка між нашими країнами і суспільствами, яку природно
виконують румунська меншина в Україні та українська меншина в Румунії.»

Глава румунської дипломатії зазначив, що українська влада
повинна постійно консультуватися з представниками національних меншин при
розробці рішень, які стосуються їх безпосередньо.

У свою чергу Павло Клімкін підкреслив прихильність України до
забезпечення права румунської меншини на навчання рідною мовою та висловив готовність
активізувати діалог, в тому числі із залученням міністерств освіти та представників
української громади в Україні до пошуку відповідних рішень. «В Румунії все
зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба
предметно працювати з місцевою громадою», – зазначив глава МЗС України в своєму
Twitter.

Павло Клімкін: «Зараз ми маємо суміш радянської і
пострадянської освіти, маємо разом йти до майбутньої, європейської логіки
освіти. Цьому й присвячений закон. Тому я дуже вдячний, що у мене була
можливість і з моїм другом, і з багатьма румунськими парламентаріями, і я до
речі радий, що в румунському парламенті створена спеціальна парламентська група
для того, щоб вести діалог. Ця група була вчора [ред. – 12 жовтня] в Україні і
це реальна відмінність від деяких інших сусідів Румунії, які роблять особливі
акценти, фокус саме на політичний аспект. Я дуже радий, що тут я бачу реальну
турботу і занепокоєність щодо того як саме румунська громада буде почувати себе
в результаті імплементації цього закону. І знову хочу сказати – ми маємо йти
разом вперед європейським шляхом, але для мене дуже приємно відчувати, що Румунія турбується саме про румунську
громаду, а не намагається побудувати поле для політичного розгляду цього
питання.»

Останньою була зустріч Глави МЗС України з Міністром з питань румунів звідусіль Андреєю Пестирнак. Вона розповіла про численні звернення від румунської громади в Україні, в яких йдеться про негативні наслідки освітнього закону, який може призвести до поступової втрати мовної ідентичності румунів. Вона наголосила й на процедурних недоліках в прийнятті нового закону, підкресливши, що процес його прийняття не включив публічні дебати, що позбавило представників румунської громади в Україні можливості подати свої зауваження та пропозиції щодо освіти рідною мовою. Павло Клімкін, у свою чергу, запевнив, що Україна особливо зацікавлена у збереженні двостороннього діалогу в цьому питанні та поважає мовну самобутність румунської національної меншини.

Отож, попри розбіжності у поглядах, цей візит Павла Клімкіна до Румунії, точніше його результат, ще раз продемонстрував, що офіційний Бухарест зайняв не радикальну, а конструктивну позицію та, незважаючи на різні спекуляції в ЗМІ, Румунія та Україна, усвідомлюючи роль нацменшин в своїх суспільствах, готові до діалогу задля знайдення взаємоприйнятного рішення, оскільки компроміс є найкращою формою вирішення проблем.