Роль Румунської Православної Церкви у процесі визнання автокефалії православної церкви в Україні
Румунська Православна Церква, до якої відносять себе 86% населення, може відіграти особливу роль в процесі визнання нової української церкви.
Василь Каптару, 24.01.2019, 08:20
Тема автокефалії
Православної Церкви України викликає особливий інтерес в румунських експертів та
аналітиків, а також в ЗМІ, які уважно стежать за релігійною ситуацією в
Україні. З одного боку у Румунії стурбовані подальшою долею етнічних румунів України,
переважна більшість релігійних громад яких канонічно підпорядковується
Московському Патріархату, а з іншого боку – небезпекою загострення
міжконфесійних відносин в сусідній країнs. Водночас Румунська Православна
Церква, до якої відносять себе 86% населення, може відіграти особливу роль в
процесі визнання нової української церкви.
У розмові на цю
тему з журналістом публікації Адеверул, один з провідних румунських геополітиків,
директор Інституту політичних наук Академії Румунії Дан Дунгачу каже, що
автокефалія є відповіддю України на анексію Криму, стверджуючи, що Київ завдав
Москві такого удару, від якого вона ще не отямилася. Однак він вважає, що
Кремль, наразі, перебуває і в очікуванні результатів президентських виборів.
«Росія дійсно розлючена, так, але неекспансивно розлючена. Росіяни поки що
не висловлюються, не прийшли до тями. Я не пам’ятаю жодної події, яка б застала
росіян зненацька, як на цей раз. Росіяни отримали удар «по-російськи». Вони
були тими, хто задавав несподіваних ударів, а Крим, Сирія є такими прикладами.
Тепер удар отримали вони. Хто його завдав? Вони кажуть, що американці. Утім, якщо
відверто, то мені дуже важко уявити, що цей удар походить зсередини
православного світу, бо він такий сильний, що не можна собі уявити, що його міг
хтось завдати без імпульсу ззовні.»
Дан Дунгачу
говорить про небезпечну тенденцію використання церкви в політичних цілях на тлі
кампанії з чергових виборів президента України, які пройдуть в останній день
березня, що на його думку негативно впливає на процес визнання української автокефалії іншими
православними церквами. «Українці зробили з цього політичний проект, який є
дуже ризикованим. Президентські вибори в Україні пройдуть 31 березня. Колишній
президент Ющенко вже заявив, що пані Тимошенко, яка лідирує в опитуваннях, у
2008 році, просила патріарха Варфоломія не поспішати з наданням томосу про
автокефалію української православної церкви президенту Віктору Ющенку. Навіть
якщо це правда, такі заяви не можна робити. Тому що автокефалія повинна бути державним
проектом України, але тепер це дуже персоналізований проект. Таким чином подальша
роль нової церкви залежить від результатів виборів 31 березня. Всі очікують їх
результатів, тому жодна церква не квапиться визнавати автокефалію ПЦУ, навіть
грецька, яка нещодавно мала Синод і відклала розгляд цього питання до наступного
засідання розширеного Синоду.»
Румунська
Православна Церква ще не має офіційної позиції щодо конфлікту між Російським і
Константинопольським Патріархатами. Наприкінці минулого року Священний Синод
Румунської Православної Церкви закликав Вселенський Патріархат і Російську
Православну Церкву знайти спільне рішення в ситуації, що виникла навколо
автокефалії Православної Церкви в Україні та зберегти єдність віри та
пастирської адміністративної свободи, остання будучи характерною ознакою
православ’я. Досить імовірно, що Румунська Православна Церква визнає автокефальну
українську церкву як сестру. З іншого боку, не можна нехтувати тісними зв’язками
між Румунським і Російським Патріархами, відновленими в минулому році взаємними
візитами.
Дан Дунгачу: «Парадокс, виклик для нас, полягає в
тому, що Румунська Православна Церква стане тим, хто «робить гру» або зможе «зробити
гру». У Різдвяному посланні Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, яке було
опубліковане на офіційному сайті Московського Патріархату, з’явилися мови, на
які воно було перекладене. Це мови народів, вірних російській церкві. Уперше в
історії у цьому списку написано молдавська мова і в дужках румунська. Уперше
росіяни визнають, що молдавська мова не відрізняється від румунської мови, що до
тепер у них було офіційною тезою. Тобто вони кажуть, що молдавська мова є
румунською. Уперше. Це робить зараз Російська Православна Церква знаючи
потенціал, який має Румунська Православна Церква, тому що люди повинні
розуміти: те, що сталося в Україні, означає зменшення російської церкви та
збільшення української церкви, але невідомо наскільки зменшиться російська і наскільки
збільшиться українська. І в порівнянні з ними Румунія стає ще більш важливою з церковного
погляду. Адже після неї йдуть малі церкви. А росіяни дуже добре знають, що
Румунія буде важливим гравцем, на Румунію зараз споглядають, не на інші церкви.
На Румунію тепер дивиться Москва. Що правда й Константинопольський Патріархат.»
У жовтні під час
свого візиту до Бухареста для участі в урочистостях із нагоди освячення нового
кафедрального храму Румунського патріархату Вселенський патріарх Варфоломій
закликав ієрархів Румунської Православної Церкви сприяти єдності православ’я і
підтримати становлення єдиної Української Православної Церкви. Він висловив
впевненість, що Румунська Православна Церква братиме участь у збереженні
єдності та праведності Церкви, демонструючи, цим самим, єднання Константинопольського
та Румунського Патріархатів. Коментуючи відсутність відкритої заяви патріарха
РПЦ Даниїла Дан Дунгачу сказав, що він не буде квапитися з рішенням. «Про Патріарха
Даниїла можуть багато чого казати, але одне не можуть сказати точно: ніхто не може поставити під сумнів його богословські
чутливість і культуру. Усі заяви Патріарха Даниїла є відповіддю на філософію і
теологію, що стоять в основі надання автокефалії Україні. Він говорить про
синодальність, про православне богослов’я, яке повинне вчити нас синодальності.
Таким чином, Румунська Православна Церква є єдиною, яка тепер захищає
православну синодальність від тенденції до «папства», що спостерігається як у
Москві, так і в Константинополі. У цьому суть складної ситуації, в якій
перебуває зараз Румунія. У цьому питанні усі карти знаходяться на руках у Румунської
Православної Церкви та Румунської держави. Хто закликає Румунську Православну
Церкву визнати щось поспішно, кинути карти і сказати робіть що хочете, це або наївна,
або неінформована людина.»
