Румунсько-український проект включення культури Трипілля-Кукутень до Списку ЮНЕСКО

Робоча зустріч провідних фахівців у галузях науки, культури та охорони культурної спадщини Румунії та України відбулася нещодавно у Сучаві.

Василь Каптару, 23.03.2017, 08:48

У середині лютого в сучавському Музеї історії Буковини
відбулася робоча зустріч провідних фахівців у галузях науки, культури та охорони
культурної спадщини Румунії та України з питання включення цивілізаційної
культури Трипілля-Кукутень до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сторони підписали протокол намірів щодо спільної підготовки номінаційного
досьє включення культури Трипілля-Кукутень до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ця
землеробська цивілізація, майже невідома в Європі, заселяла територію сучасних
Румунії, Р.Молдова та України задовго до поширення греко-римської цивілізації,
тому експерти сусідніх країн вважають, що ця спільна історична спадщина, від
якої залишилося чимало пам’яток, варта бути представлена у списку ЮНЕСКО.

Культура Трипілля-Кукутень існувала за кілька сотень років до Шумеру та
Стародавнього Єгипту і займала площу в 350.000 квадратних кілометрів, на
території сучасних Румунії, Молдови та України, – сказав голова Сучасвької
повітової ради Георге Флутур на зустрічі. Він додав, що якщо спільна
пропозиція Сучави і Чернівців буде схвалена ЮНЕСКО, це принесе чимало переваг з
точки зору охорони характерної для цієї стародавньої цивілізації спадщини та
дозволить краще захистити місця розкопок, де тривають археологічні дослідження.
Георге Флутур зазначив, що включення до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
надає об’єктам кращу видимість і сприяє розвитку туристичного потенціалу.

Раніше виконавчий директор Українського національного Комітету міжнародної
ради з питань пам’яток і визначних місць
(ІСОМОS) Олена Середюк, заявила buknews.com.ua, що особливість цього проекту полягає в
тому, що він об’єднує великий масив пам’яток, який розпорошений в багатьох
місцях України та Румунії, і який насправді є цивілізаційним явищем,
праісторією Європи. Вона зазначила, що ініціатори цього проекту пропонують
подавати до внесення до списку ЮНЕСКО не окремі пам’ятки, а всю велику
цивілізацію, що була фундаментом, на якому розвинулася більш пізня антична
цивілізація, і з якої прийнято рахувати відлік європейської історії. І,
найцікавіше, підхід, який ми пропонуємо – підносити цивілізаційну культуру
Трипілля-Кукутень не просто як культуру, а як цивілізацію – для ЮНЕСКО є
принципово новим та революційним. І тільки всі разом ми зможемо заявити про цю
цивілізацію, яка має важливе значення для історії всього світу. Це – наша спільна задача, задача України та
Румунії, – наголосила Олена Середюк.

Фахівці припускають, що вся процедура номінування і внесення до списку може
тривати 3-4 роки. Однак результати зустрічі дають чимало підстав для оптимізму.
Румунія та Україна, які виступають сторонами процесу номінування, а також Р.Молдова, що приєднається до цієї
ініціативи пізніше, сповнені рішучості зробити все для успішного проходження всіх
етапів.

Нагадаємо, що один з найбільших румунських
археологічних відкриттів, віднесених до цієї цивілізації був зроблений в районі
сучавського села Бая, де в результаті археологічних розкопок у 2012 році було
виявлено будівлю площею 92 квадратних метри, яка за оцінками фахівців була
збудована у період 5100-5200 роки до н. е. Директор Музею історії Буковини
Еміль Урсу зазначив тоді, що це найбільша в Європі будівля цього хронологічного
періоду, а відкриття є одним з найважливіших за останні 40 років на території
Румунії, Молдови та України.

Станом на сьогодні Румунія має в списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО один природний об’єкт – Біосферний заповідник Дельта Дунаю (включений в 1991 році), а також 7 інших культурних об’єктів: Церква Воскресіння у селі Сучевіца (включена в 2010 році), 7 саксонських укріплених церков в історичній Трансільванії (внесені у 1999 році), 8 дерев’яних церков на Мараморощині (включені в 1999 році), 8 церков із зовнішніми настінними розписами, які знаходяться у селищах південної Буковини (включені в 1993 році), Монастир Хурезь (включений в 1993 році), ансамбль історичного центру Сігішоари (включений в 1999 році) та руїни шести стародавніх дакійських фортець у горах Орештіє (включені в 1999 році). А в жовтні минулого року ЮНЕСКО включило до орієнтовного списку об’єктів, які можуть увійти до списку Всесвітньої спадщини один з найбільших у світі комплекс золотих копалень в районі місцевості Рошія-Монтане. Тут були виявлені сліди значних гірничих робіт римського часу, а у виробках знайдені численні знаряддя праці гірників.

Список об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на сьогодні налічує 7 найменувань, з яких шість є об’єктами культурного типу і один – природного.