Румунія та проблеми закордонних румунів

МЗС Румунії: забезпечення права на освіту всіх румуномовних громадян України залишається пріоритетом румунського зовнішньополітичного відомства, яке приділятиме йому адекватну увагу в діалозі з українською стороною...

Василь Каптару, 08.02.2018, 08:12

На тлі відставки попереднього
прем’єр-міністра Румунії та приведення до присяги нового уряду тема сприяння
розвитку етнічної, культурної та мовної самобутності закордонних румунів набула
особливого інтересу. Тим більше, що в останні кілька місяців перші шпальти
провідних румунських видань займає, серед інших, тема освіти румунською мовою в
Україні.

А під час нещодавнього візиту в Чернівецьку область
міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану повідомив, що румунська
влада прийняла рішення надати стипендії найкращим учням шкіл з румунською мовою
викладання, а вчителі цих навчальних закладів матимуть можливість проходити курси підвищення
кваліфікації в Румунії. Точніше, згідно
з цим рішенням найкращі тисяча учнів отримають від румунської держави стипендії
в розмірі близько 50 євро, а щонайменше 300 вчителів зможуть пройти стажування
в Клузькому, Сучавському, Ясському або Галацкому університетах.

Тому й не дивно, що під час слухань у
профільному комітеті нового міністра з питань румунів звідусіль, пані Наталії
Інтотеро цьому питанню було приділено особливу увагу. У цьому контексті
очільниця відповідного відомства заявила, що продовжить проекти, присвячені
закордонним румунам. Наталія Інтотеро назвала своїми головними пріоритетами
освіту, культуру й збереження традицій у румунських громадах закордоном
упродовж поточного року, який має особливу символічність для всіх румунів.
Іншим пріоритетом пані Інтотеро є розширення програми літніх таборів для дітей
закордонних румунів, шляхом організації й зимових таборів у Румунії.

Наталія Інтотеро: Я докладатиму всіх зусиль для реставрації Меморіального
будинку Арона Пумнула в Чернівцях та створення там меморіального музею Міхая
Емінеску та Арона Пумнула. Я також продовжуватиму і підтримуватиму будь-яку
ініціативу щодо проведення курсів румунської мови та сприятиму створенню класів
з румунською мовою викладання, а також – розвитку й модернізації мережі шкіл,
дитячих садків, бібліотек в країнах те проживає численна румунська громада з наголосом на історичних
спільнотах. Програма з надання допомоги учням, у вигляді стипендій, та вчителям
українських шкіл з румунською мовою викладання буде розширена й на
інші громади. Там де це буде можливим ми визначимо бюджетні ресурси, щоб
сприяти збереженню чи реставрації церков у населених пунктах, де проживають
чисельні румунські громади.

У цьому контексті 1 лютого в Києві відбулась зустріч Посла
Румунії в Україні Крістіана-Леона Цуркану з міністром освіти і науки України
Лілією Гриневич. Центральною темою
зустрічі стало збереження освіти румунською мовою в Україні та реалізація
рекомендацій Венеційської комісії щодо статті 7 нового Закону України Про
освіту. Так само було обговорено текст проекту протоколу співробітництва у
галузі освіти між міністерствами Румунії та України, який, за результатами
нещодавньої зустрічі міністрів закордонних справ двох країн, сторони можуть
підписати вже цього року.

Під час зустрічі міністр Лілія Гриневич зазначила, що МОН повністю прийняло рекомендації
Венеційської комісії щодо мовної статті Закону «Про освіту» і погоджується, що
перехідний період для імплементації статті має бути продовжено до 2023 року.
«Ми вдячні Венеційській комісії за оперативну та професійну роботу та готові
імплементувати надані рекомендації. Тут важливо розуміти, що ми це робимо не у
зв’язку з реакцією окремих країн, наше найперше завдання – дати кожній
українській дитині, незалежно від її національності чи місця проживання,
високий рівень володіння українською мовою. Для цього нам потрібно, аби всі
були готові до імплементації статті, а також щоб при цьому враховувались
особливості навчання для національних громад різних мовних груп», – сказала Лілія
Гриневич. Вона додала, що освітнє відомство підготує покрокову карту
імплементації мовної статті й працює над вдосконаленням систем забезпечення
якості освіти, зокрема вищої.

Сторони також торкнулися інших тем, що представляють
інтерес, таких як вивчення румунського досвіду впровадження електронних
підручників.

Міністерство закордонних справ привітало рішення України щодо продовження перехідного періоду, висловлюючи водночас сподівання, що це рішення відображає зобов’язання української влади щодо повного вирішення аспектів, пов’язаних з наслідками закону про освіту для осіб, які належать до румунської меншини. МЗС Румунії, у відповіді на запит з цього питання агентству Agerpres, зазначає, що забезпечення права на освіту всіх румуномовних громадян України залишається пріоритетом румунського зовнішньополітичного відомства, яке приділятиме йому адекватну увагу в діалозі з українською стороною.