Сучасний стан та перспективи відносин між Румунією та Україною: погляд румунських експертів
У своєму аналітичному звіті щодо румунсько-українських відносин експерти ESGA пропонують поміркувати над головними викликами румунсько-українських відносин, а також над перевагами тіснішого двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом.
Василь Каптару, 10.10.2019, 07:55
Румунська Асоціація експертів з питань світової безпеки та глобальних справ (ESGA) та громадянська організація «Українська призма», за підтримки Чорноморського
Фонду Регіонального Співробітництва, проект Фонду Германа Маршала, у лютому провели
перший Форум громадянського суспільства Румунії та України, в рамках якого обмінялися
думками та досвідом, а також започаткували діалог на експертному рівні (у дво- і тристоронньому форматі, із
залученням молдовських експертів), спрямований на вироблення спільного підходу
до різних питань та сприяння досягненню цілей, що відповідають інтересам
сусідніх країн.
У рамках цього проекту експерти домовились
розробити комплекс рекомендацій та рішень для заохочення переходу до
нового етапу двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом, в якому
стереотипи вже не впливають на його характер. Після Форуму група відомих експертів (двоє з Румунії та двоє з України)
підготувала два вичерпні оціночні звіти, які також містять
ряд рекомендацій щодо налагодження між двома країнами більш відповідального діалогу. У своєму аналітичному звіті «Румунсько-український двосторонній порядок денний: дорожня карта у сфері безпеки й оборони та щодо економічного співробітництва» експерти Клаудіу Деджерату та Леонела Лека пропонують поміркувати над головними викликами румунсько-українських відносин, а також над перевагами тіснішого двостороннього діалогу між Бухарестом та Києвом.
Докладніше про це розповіла президент Асоціації експертів з питань безпеки
та глобальних питань Анжела Гремаде: «Складаючи цей оціночний звіт ми поставили перед собою кілька основних цілей. По-перше, ми хотіли запропонувати критичну позицію щодо рішень Румунії у
двосторонньому діалозі, у нашій співпраці з
Україною. Фактично ми здійснили аналіз того, що
сталося досі, що може статися відтепер і підготували ряд
рекомендацій представникам румунської влади. У цьому, мабуть, і полягає нововведення
цього документу та проекту в цілому, сформувати візію лише для представників румунської влади. З протилежного боку, наші українські
колеги також підготували аналогічний звіт для
української влади. Звичайно, ми не виключаємо можливості партнерства, створення спільної платформи для співпраці та діалогу між експертами
з наших країн. По-друге ми вирішили підготувати більше
рекомендацій і, водночас, можливі рішення, оскільки,
хоча після 2014 року румунська влада перейняла та
підтримала різні ініціативи неурядових організацій, є пункти, щодо яких ми не можемо досягти консенсусу. І багато з цих пунктів пов’язані з тими проблемами, які
мають глибокі коріння у двосторонньому співробітництві, як наприклад проблема нацменшин або в економічній сфері, де сторонам не вдається досягти консенсусу
через розбіжні інтереси або через розходження позицій щодо шляхів вирішення відповідних проблем. І
тоді ми пропонуємо конкретні рекомендації представникам влади, тобто не
критикуємо заради критики, а приходимо з чимось конструктивним, з конкретними пропозиціями, які
будуть корисні для посилення двостороннього
діалогу.»
Клаудіу Деджерату розповів, що ним були проаналізовані
майже 30-річні непрості стосунки між Румунією та Україною та зробив прогноз їх розвитку
в короткостроковій та середньостроковій перспективах: «У короткостроковій
перспективі буде досить складно очікувати вражаючого покращення двосторонніх
відносин, але ми, автори дослідження, рекомендуємо спробувати здійснити певні
технічні кроки в обох країнах до 2020 року, поки не мине цей виборчий період.
На мій погляд лише після 2020 року, після того, як Стратегія національної
безпеки Румунії буде сформульована президентом, який буде обраний наприкінці
цього року, ми зможемо краще зрозуміти, яке місце займатиме Україна в новій політичній
конфігурації. Таким чином, у короткостроковій перспективі сигнали не дуже
обнадійливі, але в середньостроковій перспективі, на мій погляд, прогноз досить оптимістичний. У рамках цього дослідження ми також провели онлайн-опитування серед
румунських експертів, думки яких майже збігаються з думками авторів. Тобто більшість експертів вважають,
що в середньостроковій перспективі ми станемо свідками прогресу у відносинах
між двома країнами.»
Румунський експерт визначив основні проблемні питання на шляху до посилення
румунсько-українських відносин, а також точки дотику, на яких можна буде будувати подальшу
співпрацю. «У наших висновках були також визначені чутливі моменти, такі як ситуація з румунською
меншиною в Україні, що вже давно блокує
активізацію двостороннього діалогу та більш
послідовну робочу програму для двосторонніх міжурядових комісій, передбачених у Базовому Договорі. У нашому дослідженні особлива увага
була приділена сфері безпеки, в якій ми маємо багато спільних інтересів, особливо у зв’язку з джерелом загроз та проблемою ризиків, спричинених зростаючою військовою присутністю Російської Федерації в Чорноморському
регіоні. Румунія також зацікавлена в узгодженні з Україною позиції щодо ролі Республіки Молдова у поточному регіональному контексті. Тобто ми не розглядаємо нашу двосторонню політику з Республікою Молдова окремо від певних елементів, що спільними для України. Йдеться не тільки про нацменшини, а й про питання безпеки кордонів, питання військової співпраці, яка могла б бути набагато кращою. Щодо останнього – ми навіть даємо в дослідженні окрему рекомендацію: спробувати обговорити принаймні нові можливі напрями співпраці та, особливо, докласти
трохи більше зусиль для інтеграції певних елементів військового
співробітництва. На сучасному етапі двосторонніх відносин, на мій погляд,
військове співробітництво знаходиться на задовільному рівні, але могло б бути
набагато кращим.»
У свою чергу Леонела
Лека зосередилася на економічній складовій двостороннього співробітництва між Румунією
та Україною. Експертка говорить про досить скромні обсяги щорічного товарообігу
між Румунією та Україною попри понад 600-кілометровий спільний кордон. Серед
головних причин такого стану речей – відсутність інтересу румунських компаній
до позаЄСівських ринків, в тому числі до українського. «У цьому звіті ми
визначили кілька напрямків поглиблення економічної співпраці, але на даний
момент головною перепоною на шляху зміцнення торгівлі з сусідньою Україною є
брак інфраструктури. Точніше вона існує, але це застаріла інфраструктура. На
жаль, коли говоримо про торгівлю, ми повинні враховувати доступ до логістики й
у нас досить скромний інтермодальний транспорт, майже відсутній у певних
районах. На жаль, регіони мають різний рівень розвитку як у Румунії, так і в
Україні, а східний кордон недостатньо розвинений в Румунії. Ми не маємо
транспортного зв’язку за сучасними стандартами, ні залізничного, ні морського, ні
повітряного. Дещо краща ситуація в сфері дорожньої інфраструктури, але вона
була побудована до 1989 року і не була модернізована. Отже, перш за все, слід
зосередитися на розвитку прикордонної інфраструктури і тут ми маємо велику
перевагу, а саме – бути учасниками регіональних інфраструктурних проектів. І я
маю на увазі великі проекти, розроблені, наприклад, під егідою Дунайської
стратегії, або Спільної операційної програми Румунія-Україна, в рамках якої у
2019 році були нарешті підписані чотири досить важливі договори. Так само
сподіваюся, що незабаром буде введена в експлуатацію поромна переправа
Ісакча-Орлівка.»
Леонела Лека
каже, що крім інфраструктури, сторони мають приділити не меншу увагу
перспективі співробітництва в енергетичній галузі та в сфері IT. «Румунія може
зіграти роль консультанта у модернізації української енергетики та налагодити
співпрацю щодо транспортування чи транзиту газу. Ще одна сфера, яку я вважаю
надзвичайно перспективною – це інформаційні технології. У нас є досвід, яким ми
можемо поділитися з Україною і я думаю, що саме зараз той час, коли румунські
компанії мають увійти на цей величезний ринок і скористатися початими реформами
та процесами модернізації в цій сфері в Україні. І Румунія, й Україна мають
всесвітньо відомих фахівців у цій галузі. Із розмов з румунськими та
українськими посадовцями я дізналася, що двосторонніх зустрічей на рівні ІТ-експертів
не було і немає. Отже нам потрібно покращити співпрацю в цій галузі, приділити
цьому більше уваги.»
Румунські експерти продовжуватимуть моніторинг двостороннього діалогу та
співпраці між Румунією та Україною, а також надалі лобіюватимуть запропоновані
ними заходи на національному рівні і наполягатимуть на посиленні
співробітництва, в тому числі шляхом узгодження дій між двома країнами.
