Весняна міграція птахів

Румунія має багату авіфауну. Тисячі птахів знаходять тут умови для зупинки, гніздування та годівлі.

România Internațional, 30.03.2018, 07:15

Румунія має багату авіфауну. Тисячі птахів знаходять тут
умови для зупинки, гніздування та годівлі. Із загальної кількості видів,
відомих по всій Румунії, близько 100 – осілі та 150 перелітні, а також зимуючі,
які перетинають Румунію та, іноді, заблуклі види.

У Румунії існує 5 місць зосередження хижих перелітних
птахів (Добруджа, верхня і нижня течії річки Муреш, долина річки Прут, долина
річки Тур). Мігруючі птахи, які оминають Карпати і Чорне море, перелітають
через Добруджу, що вважається справжнім раєм для цих птахів. Гори Мечінулуй – є
одним з найкращих місць для міграції в Європі з точки зору кількості видів.
Щорічно мігрують близько 10 тисяч хижих птахів і близько 20000 білих лелек.
Прутська заплава є іншим водно-болотним угіддям особливого значення з точки
зору авіфауни як для Румунії, так і для інших країн Південно-Східної Європи.
Упродовж долини річки Прут пролягають важливі маршрути міграції птахів: деякі з
них тимчасово зупиняються тут, інші годуються, треті гніздяться.

Розповідає Овідіу Буфніле експерт Румунського
орнітологічного товариства: «Ми маємо близько 400 осілих видів птахів (горобці,
синиці) та види птахів, які тепер, навесні, покинули Румунію після зимівлі
(більшість гусей, зимові лебеді). Але є й птахи, які щойно повернулися або перебувають
на шляху до Румунії. Перша перелітна птаха, яку ми вже помітили в цьому році є
чорний лелека. Він зупинився десь
поблизу міста Одорхею Секуєск. Потім був перший білий лелека, що був помічений
над Бухарестом 7 березня. 8 березня мої колеги помітили перші справжні ознаки
весни. Вони спостерігали за одудом поблизу міста Калараш, і теж там побачили
великі зграї лелек, які транзитують Румунію та близько 200 журавлів, які
зупинилися підгодуватися в Добруджі, недалеко від міста Хістрії. Але
найважливішою ознакою є перша зграя косарів, птахів характерних для
водно-болотних угідь, що були помічені не в дельті Дунаю, а на сході, недалеко
від Ясс. Одне за одним стали прибувати всі відомі нам види птахів, але
найбільша міграційна хвиля була помітна в Румунії в період, коли ми мали явище
«крижаного дощу», який застав зненацька багатьох птахів. Наприклад, лелек, які
були змушені перервати політ, щоб позбутися льоду та відпочити, але й набагато слабших комахоїдних птахів,
які важче переносять суворі умови зими, яка прийшла у березні. Ці птахи були
помічені в усіх регіонах країни, особливо на півдні. Деякі з них не встояли
перед холодом, інші продовжили політ на північ. Міграція закінчиться, коли ми
побачимо останніх «вісників весни». Я маю на увазі зозуль та бджолоїдок, дуже
барвистих птахів, які прибудуть на початку травня або наприкінці квітня.»

Науковці вже багато часу намагаються з’ясувати як птахи
орієнтуються під час польоту. Хоча є безліч теорій та
думок, загальноприйнятою є думка, що спосіб орієнтації відрізняється в залежності від виду птахів. Було доказано, що більшість птахів знаходять дорогу, орієнтуючись на Сонце та
зірки. Є й види, які успадковують здатність знаходити напрямок, куди мають
літати для зимівлі (наприклад, зозулі). В інших випадках молоді птахи стежать
за своїми батьками (наприклад, білий лелека). У всіх випадках, після першої
міграції, в їх пам’яті утворюється карта, яку вони використовують при
наступних перельотах.

З огляду на зменшення чисельності популяції багатьох
видів перелітних і осілих диких птахів в Європі, Європейський Союз запровадив
політику, спрямовану на приборкання цього явища і вжиття заходів захисту та
управління середовищем проживання птахів. Директива ЄС «Птахи» стала першим
нормативно-правовим актом охорони природи, що грає важливу роль в захисті від
зникнення найбільш уразливих видів птахів в Європі, таких як косар,
орлан-білохвіст та іспанський могильник. У нас фермери отримують субсидії, якщо
долучаються до заходів щодо захисту певних видів птахів, як наприклад підорлик
малий. У Румунії ми маємо понад 2300 пар цих птахів, що складає 10% світової
популяції та 22% – європейської. Це тому, що природа Румунії все ще багата, а
сільське господарство у багатьох місцях практикується екологічно чистим
способом. Говорить Овідіу Буфніле: «Є декілька заходів із захисту агродовкілля.
Ці заходи, які запропонували і ми, і наші партнери, запропонували, мають на
меті допомогти як фермерам, так і фауні Румунії. Я маю на увазі підорлика
малого, якому потрібно багато харчових ресурсів в місцях, де він гніздиться.
Коли фермер висловлює бажання приєднатися до цієї програми, він зобов’язується
дотримуватися певних правил і допомагати видам, за що отримує гроші.»

Інший проект захисту агродовкілля стосується захисту червоноволої казарки, виду, що знаходяться під загрозою зникнення та захищається на рівні всього Європейського Союзу. Ця птаха входить до списку видів під загрозою зникнення, що тимчасово живуть на континенті та охороняються на міжнародному рівні Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. У Румунію вона прилітає наприкінці жовтня і залишається лише до березня. «Червоновола казарка, після того як прилітає в Румунії шукає зерна кукурудзи на полі, після чого з’являється пшениця або ріпак. Цей проект проваджується й надалі, а румунські фермери, які беруть у ньому участь отримують десятки мільйонів євро. Однак проект призначений лише для тих, хто знаходиться в районах існування червоноволої казарки, тобто в Берегані та Добруджі.»

Румунське орнітологічне
товариство проводить багато проектів з охорони птахів та боротьби з
браконьєрством на співочі птахи. «Румунія розкриває крила» – це проект, за
допомогою якого орнітологи та волонтери щодня встановлюють у парках Бухареста
та інших десяти великих міст країни, нові штучні гнізда. Інший проект
стосується охорони виду, що знаходиться під загрозою вимирання в Європі:
балабана. Щоб забезпечити умови гніздування цього виду, на стовпах
високовольтних ліній електропередач на півдні країни були встановлені нові
штучні гнізда. В даний час популяція балабана в Європі налічує близько 450 пар,
половина з яких знаходяться в Угорщині та Словаччині.