Європейська петиція про порятунок бджіл
Бджоли, а також інші запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах...
Eugen Coroianu, 29.10.2021, 08:53
Петиція, спрямована на
порятунок бджіл, зібрала необхідну кількість підписів для розгляду
Єврокомісією. Ініціатива «Зберігайте бджіл і фермерів» перевищила 1 мільйон підписів,
повідомляється на власному веб-сайті. «Той факт, що нам це вдалося, незважаючи
на масові обмеження, викликані кризою COVID-19, свідчить про те, наскільки багато людей закликають до
зміни аграрної політики», – заявила Вероніка Фейхт, представниця Мюнхенського Інституту
навколишнього середовища, одна із організаторів кампанії.
У петиції вимагається,
щоб законодавство ЄС передбачало поступове відмовлення від синтетичних
пестицидів, повернення до біорізноманіття та припинення фокусування на
промисловому сільському господарстві. З Румунії було зібрано понад 31.000
підписів, що на 30% більше, ніж було необхідно для перевищення мінімального
порогу, призначеного для країни. Петицію ініціювали 90 організацій із 17 країн
Європейського Союзу, які вимагають, щоб до 2030 року скоротити використання
синтетичних пестицидів у сільському господарстві на 80%, а до 2035 року
повністю відмовитися від них. Серед ініціаторів – Федерація румунських
бджільницьких асоціацій Romapis.
Ми запитали заступника голови цієї організації
Константіна Добреску, чому потрібен такий підхід: «Така
ініціатива дуже потрібна, тому що бджоли, і не тільки бджоли, усі
комахи-запилювачі знаходяться в занепаді. Це науково доведений занепад, який
має дуже важливі довгострокові наслідки на багатьох рівнях. Були здійснені
дослідження, наприклад, у Німеччині, на заповідних територіях, де не
практикується інтенсивне сільське господарство, що ґрунтується на інтенсивному
використанні пестицидів та монокультур. Отже, у такому регіоні був
спостережений спад, за 30-річний період, на приблизно 70% маси запилювачів,
тобто комах. Комахи так чи інакше знаходяться в основі харчового ланцюга. Коли
комахи зникають, це як ніби планктон зникає з моря. Все життя під загрозою, в
тому числі наше життя, життя людей. Це не жарт! Ви можете уявити собі, що
відбувається в сільськогосподарських районах, де ведеться це промислове
землеробство, що використовує багато пестицидів. Страждають бджоли, страждають
і пасічники, але подумайте про бідних джмелів, про одиноких бджіл… Їх ніхто
не захищає. Отже, вони зникають, види зникають, це втрати з надзвичайно
важливими наслідками».
Бджоли, а також інші
запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини
виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і
овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах. Проте їхньому
існуванню загрожує постійне забруднення пестицидами та втрата середовища
проживання через промислове сільське господарство, наголошує Федерація
румунських бджільницьких асоціацій. У петиції також звертається увагу на те, що
природні екосистеми сільськогосподарських територій необхідно терміново
відновити, щоб сільське господарство стало ключовим фактором відновлення
біорізноманіття. Для цього фермерам потрібна підтримка при переході на агроекологію.
Необхідно віддати перевагу малим, різноманітним та стійким фермам, а також
розширити органічне землеробство. Треба сприяти навчанню та дослідженням у
сільському господарстві без пестицидів і без генетично модифікованих
організмів, йдеться у петиції.
Костантін Добреску пояснює: «Сільське
господарство віддає належне агрохімічній промисловості. У нинішній
сільськогосподарській практиці сформувалися певні звички, які передбачають масовевикористання цих
пестицидів, які набагато токсичніші, ніж перші покоління. Отже, від покоління до
покоління вони стають набагато більш небезпечні для комах, але й для населення. Хочемо чи ні, пестициди також містяться в
продуктах харчування. Ідея, що без цих отрут не можна було б вести сільське
господарство, абсолютно хибна. Є наукові дослідження, які показують, що Європа
є самоокупною з точки зору виробництва продуктів харчування. Очевидно, з
деякими змінами ментальності: наприклад, не їсти м’ясо частіше двох разів на
тиждень. Тобто зниження значення тваринництва таким чином, щоб задовольнитися
дещо більш послідовним рослинництвом в умовах екологічного землеробства. Тому
органічне землеробство можливе. Фермери, які вже обняли цей спосіб виробництва,
знають цю тему, вони знають, що це можливо. Вони знають, що ідея про те, що без
пестицидів люди помирали би від голоду, неправильна, хибна, це навіть
брехня…»
Європейська громадянська
ініціатива була запроваджена Лісабонським договором. Це дозволяє мільйону
громадянам щонайменше з чверті країн-членів ЄС запросити
Європейську комісію подавати законодавчі пропозиції у сферах компетенції
виконавчої влади ЄС. Однак на запит держав-членів, яким потрібен був час, щоб створити механізми
сертифікації заяв про підтримку, громадяни змогли подаватитакі ініціативи лише з 1 квітня
2012 року.
