ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Найцікавіші життєві історії, представлені ВСРР у 2022 році

Сьогодні представимо вам найцікавіші життєві історії, яких ми виявили протягом 2022 року.

Найцікавіші життєві історії, представлені ВСРР у 2022 році
Найцікавіші життєві історії, представлені ВСРР у 2022 році

, 10.01.2023, 08:44

Сьогодні представимо вам найцікавіші життєві історії,
яких ми виявили протягом 2022 року. Серед ініціатив, які привернули нашу увагу
на початку року, одна заслуговує на своє місце в списку, поєднуючи любов до
спорту з рівними можливостями. Йде мову про Асоціацію «Каяк смайл», яка створила кілька монолиж-пристроїв,
спеціально для людей з порушеннями опорно-рухового апарату, за допомогою яких
вони можуть насолоджуватися плавними спусками по схилах.

Про цю
історію розповів Йонуц Станковіч, голова асоціації «Каяк смайл»: «Ми створили клуб «Каяк смайл»
для популяризації байдарочного слалому. І коли зібрали багато дітей на
байдарках, я згадав відео, яке бачив кілька років тому з чоловіком з обмеженими
можливостями із США, котрий дуже гарно розповідав про каякінг. Він сказав, що
це єдиний вид спорту, де він почувається цілком звичайною людиною, тому що в
байдарках ми більше використовуємо верхню частину тіла, а нижню частину не
видно, коли катаєшся на байдарках. І я сказав собі, що потрібно подумати і про
цих людей, посадити їх у байдарки, подивитися, як вони почуваються. Прийшов
один, два, десять, вони відчували себе дуже добре, почали ставати нашими
спортсменами, бути активними членами клубу, членами нашої родини. А потім
прийшла зима. А взимку ми проводимо лижні табори для дітей. Я не хотів
переривати їхню спортивну діяльність, адже їм дуже подобалося займатися
спортом, у них вже була спортивна дисципліна. А потім я спробував дізнатися, що
означає кататися на лижах для людини з інвалідністю. Побачив, що є спеціальні
лижі, які були досить дорогі і ми не могли собі дозволити їх купити, тому взяли
інвалідний візок зняли колеса і з допомогою спеціального пристрою причепили до
нього лижі. Таким чином і люди з обмеженими можливостями отримали змогу
кататися на лижах.»

2020 року в Яссах розпочав свою діяльність жіночий
книжковий клуб «Mujeres Livres», об’єднуючи навколо книг жінок із різних сфер
діяльності. А оскільки вони зустрічалися в іспанському ресторані, то вони
вигадали собі назву виходячи з каламбуру іспанською мовою: слова «вільні жінки,
книги», тобто «Mujeres Livres». Лавінія Попеску, одна з учасниць проєкту
подає деталі: «Це справжній читацький клуб, ми збираємося разом, щоб поговорити
про книги, тому що книга не закінчується після того, як ви прочитали всі
сторінки, вона продовжує своє життя в дискусіях, які вона провокує, і таким
чином ви відчуваєте, що віддаєте шану автору за те, що він вам дав, ви хочете
поговорити з іншими про те, що ви відчули. Мова може бути про задоволення від
тексту, про ніжність історії або про виконаний шлях самопізнання. Коли читаєш
книгу, ти не почуваєшся самотнім. Ти відчуваєш, що хочеш поділитися своїми
почуттями з іншими, і найголовніше, хочеш знати, що відчули інші. Тому й
виникла потреба у цьому читацькому клубі. Цілком природно хотіти бути частиною
спільноти, яка пропонує тобі безпечний простір для самовираження. Ось чому ми
маємо цю групу жінок, щось на зразок групи підтримки, і ми щоразу готові
вислухати один одного».

У жовтні 2022 року президент Клаус Йоганніс підписав закон,
згідно з яким півонія була оголошена національною квіткою Румунії. Напередодні Дня
румунської півонії, який відзначається 15 травня ми розмовляли з професором Факультету
садівництва Бухарестського університету, проректором Університету агрономічних
наук, кореспондентом Румунської академії Флоріном Стеніке саме про цю спробу
підтримати півонію, символ ветеранів румунської армії, щоб вона стала національною
квіткою: «У 2013 році наш колега,
професор Флорін Тома, керівник відділу квітництва, запропонував на заході під
назвою «Дні садівництва Бухареста», який ми традиційно проводимо кожен травень,
оголосити півонію національною квіткою Румунії. Наш колега представив близько
десяти поважних причин, з яких ця чудова квітка може стати національною
квіткою. Однією з них є те, що в Румунії зустрічаються п’ять місцевих видів цієї
квітки, тобто п’ять видів півонії, які природно ростуть в наших лісах або на наших
землях, і ці види широко поширені від узбережжя Чорного моря, в Добруджі, до
Банату, в Олтенії, до півдня Молдови, а також у Трансільванії, до самого повіту
Бігор. Вони цвітуть у другій половині травня і дуже красиві, утворюють цілі
луки, як це буває в Зау-де-Кимпіє, де росте степова півонія, але росте і в
лісах, де півонія цвіте практично по всьому лісі. Місцеві жителі проводять
навіть фестивалі чи місцеві свята на честь цієї чудової квітки.»

І попри те, що зараз зима, ми згадуємо про іншу особливу
ініціативу, а саме про приготування бочкового морозива, про що ми говорили в
листопаді минулого року з Адріаном Менгешем, творцем цього бренду: «Було дуже важко, тому що я не знав секретів
бочкового морозива. Довелось багато ходити по румунських селах у пошуку
рецептів, історій, але без значних успіхів. І так, за підтримки мера і
віце-мера одного села ми познайомилися з вуйком Йоном з Вилчі, який розповів нам
секрети бочкового морозива, він був незадоволений тим, що його син не хоче
продовжувати сімейну традицію і робити морозиво в бочці. Тоді він сказав:
«Синку, дивись, прийшов незнайомець, якому я все розкажу, якщо ти не хочеш цим
займатися. Я брав участь тричі у фестивалі «Чоловіки на Метесарь», але цього
разу вперше продемонстрував процес виготовлення морозива. Загалом ми приходили
з готовим морозивом, але на прохання організатора, який порадив нам зробити
кілька демонстрацій процесу виготовлення морозива, щоб показати, що цей
фестиваль відрізняється від інших і що є чоловіки, які виготовляють морозиво,
ми погодилися це зробити. І мушу зізнатися, що нас дуже добре зустріли на
фестивалі. Я маю на увазі, що ми не очікували таких продажів морозива у
жовтні.»

Шановні радіослухачі, цього року ми хочемо знову
розповідати вам дивовижні історії!

„Dunărea bună de băut
Неповторна Румунія Вівторок, 29 Жовтня 2024

Питна вода з Дунаю

У 1897 році королева Нідерландів Вільгельміна профінансувала будівництво...

Питна вода з Дунаю
“Glossar Rezidenţă. Artă şi Antropologie”
Неповторна Румунія Вівторок, 22 Жовтня 2024

Історії з Калюжи!

Картографії, інтерв’ю з місцевими жителями, відкриття старих і нових слів у...

Історії з Калюжи!
Музей народної архітектури в Куртішоарі / Фото: Штефан Бачу, ВСРР
Неповторна Румунія Вівторок, 15 Жовтня 2024

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні

У 2008 році був офіційно створений Список нематеріальної культурної спадщини...

Традиційні ремесла в Горжанському регіоні
Il Festival degli involtini e della gelatina
Неповторна Румунія Вівторок, 08 Жовтня 2024

Фестиваль голубців та холодців

Осінь – це час радості, час святкування врожаю, тому організовується багато...

Фестиваль голубців та холодців
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Жовтня 2024

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10...

Бакадемія. Атестат зрілості для всіх
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Вересня 2024

Дойна сьогодні

Другий фестиваль «Туга за дойною», організований асоціацією «Frui Vita», відбувся...

Дойна сьогодні
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Вересня 2024

Шоколад Плюс!

Вони поставили собі за мету змінити причину, через яку люди купують і споживають...

Шоколад Плюс!
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Вересня 2024

Джордже Енеску і штучний інтелект

У Бухаресті повним ходом триває Міжнародний фестиваль Джордже Енеску, який...

Джордже Енеску і штучний інтелект

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company