ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Традиція розписаних хрестів з епітафіями продовжується в Сепенці

Хоча в нашій культурі смерть оповита сумом, у повіті Марамуреш, у н.п. Сепенца, у 1935 році була започаткована традиція того, що згодом стане Веселим кладовищем. 

Традиція розписаних хрестів з епітафіями продовжується в Сепенці
Традиція розписаних хрестів з епітафіями продовжується в Сепенці

, 11.07.2023, 04:48


1935 був роком першої надгробки в цьому
цвинтарі, а сьогодні на сепинцькому цвинтарі понад 800 кольорових надмогильних
пам’ятників, тобто хрестів, вирізьблених з дубового дерева, він ставши
унікальним музеєм під відкритим небом та визначним туристичним об’єктом. Кладовище
стало візиткою села. Відвідувач може тут помітити, що деякі хрести намальовані
з обох боків. З одного боку вміщено опис життя похованого, з іншого – опис
причини смерті. Більшість хрестів написані з орфографічними помилками та
архаїчними варіантами написання.


Це вже третє покоління майстрів різьбярів, які пов’язують свої імена з тутешньою
традицією хрестів. Історію
цієї традиції розповіла нам Ана-Марія
Стан, донька Думітру Поп-Тінку, учня Стана Йоана Петраша, першого різьбяра цих хрестів і дружина того, хто нині продовжує цю традицію, він будучи племінником ініціатора Стана Йоана Петраша: «Тато мій був
учнем Стана Петраша з 9-річного віку. Потім він продовжив навчання, поїхав до
Тімішоари і повернувся після смерті Стана Петраша в 1977 році, і з тих пір він
продовжував традицію, поки, на жаль, помер на 67-му році життя. Мій батько дуже
любив село, будучи родом із Сепенци, і працюючи та будучи учнем Стана Петраша
він напевно полюбив це ремесло і продовжив його. Зі своїми намальованими
хрестами Стан Петраш практично допоміг нам, місцевим жителям, легше пережити
смерть, адже вона все-таки частина нашого життя. Для нас це нормальне явище.»



Була навіть висунута гіпотеза, що Стан Йоан Петраш (1908-1977) був натхненний культурою
даків, які вважали смерть радісною подією. Ана-Марія Стан: «У мого батька, як у Стана Петраша, було 2 дочки. Протягом
багатьох років він підготовляв кількох продовжувачів цієї традиції. Я вийшла
заміж у 2011 році, і мій чоловік працював з моїм батьком. Ну, не завжди. Після
того, як ми одружилися, мій чоловік почав допомагати батькові тут у майстерні,
допомагав з різними справами, і так він навчився цьому ремеслу. У нас є син,
але якщо хтось інший полюбить це ремесло, то мій чоловік готовий буде його
навчити».



Ми запитали у Ани-Марії Стан, чи є улюблена епітафія у відвідувачів цвинтаря: «Найпопулярніша епітафія
на Веселому кладовищі – є епітафія тещі,
автором якої був мій батько. На ній написано: «Під цим важким хрестом/ лежить
моя бідна теща/ Якщо б вона жила три дні довше/Під цим хрестом лежав би я, а
читала це вона.»



Хрести на Веселому цвинтарі є коштовностями, які можна поставити поряд з будь-якими
великими витворами та шедеврами, вони є свідченнями нації, обдарованої великою благодаттю, нації зі справжнім творчим
покликанням. Розмальовуючи хрести, автори надихалися повсякденним життям людей, їхніми почуттями та переживаннями. На них висвітлено практично все життя померлих. Хрест – це дзеркало покійного, все його життя описано на тому хресті. Надмогильними, які
прославили у світі село Сепенца, своєрідні як синім кольором, у який вони розмальовані, так і віршами, здебільшого жартівливими, які описують життя покійного. Усі вони написані мовою, характерною регіону. Думітру Поп Тінку зізнався, що хоча він більше не використовує ту саму мову у своєму повсякденному
житті, суворо зберігає її на хрестах, дотримуючись прикладу ініціатора.


Ана-Марія Стан, дочка Думітру Поп Тінку, розповіла
нам про те, як виготовляють хрести, і запросила нас до майстерні, де працює її
чоловік: «Ми знаходимося, у н.п. Сепенца, в Меморіальному будинку Йоана Стана
Петраша, де ви можете побачити, чим займався Стан Петраш упродовж свого життя.
Так само мій батько, який, у свою чергу, залишив кілька картин і, звичайно,
майстерню, де працює тепер мій чоловік. Ви можете наживо побачити як виготовляються
і оздоблюються хрести. Це припускає кілька етапів, починаючи з розпилу
деревини, яка готується на обробку і сохне близько 7 років, і лише опісля за приблизно
3-4 тижні від замовлення, хрест готовий. Тут хрест не ставлять у момент, коли
хтось помирає. Приблизно через рік сім’я приходить і робить замовлення. З того
моменту процес займає десь 3-4 тижні».





Веселе кладовище у Сепенці, одне з найвідоміших місць у світі, яке
розповідає про румунську традицію та культуру, щороку приваблює тисячі
туристів.

La locandina della tournee
Неповторна Румунія Вівторок, 01 Липня 2025

Тур «Дорога свободи» в Книзі рекордів Гіннеса

У 35-ту річницю грудневої революції 1989 року та ідеї свободи, скрипалька Діана Жіпа...

Тур «Дорога свободи» в Книзі рекордів Гіннеса
Музей марамуреського села (Фото: Mariana Chiriţă/RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Червня 2025

Будинок дитинства, сільський музей

Мав номер 729, коли був побудований у 1835 році, а над дверима, за місцевим звичаєм,...

Будинок дитинства, сільський музей
Кібербезпека на фестивалі!
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Червня 2025

Кібербезпека на фестивалі!

Літо, море, веселощі на пляжі! Звучить як відпустка? Що ж, у нас є пропозиція для...

Кібербезпека на фестивалі!
фото: facebook.com/FormareCulturala
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Червня 2025

Перечитана історія

Румунська платформа культурних тренінгів оголошує про початок проекту «Nordic...

Перечитана історія
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Червня 2025

“Ми – Румунія! Ласкаво просимо!”

Цього місяця пленум Палати депутатів прийняв проєкт закону, який передбачає, що...

“Ми – Румунія! Ласкаво просимо!”
Неповторна Румунія Вівторок, 27 Травня 2025

Апіфітотерапія в тренді

Апіфітотерапія, як відомо, є додатковим методом лікування різних недуг і...

Апіфітотерапія в тренді
Неповторна Румунія Вівторок, 20 Травня 2025

Історія шкіряних поясів

Ремесла перебувають на межі зникнення, і саме тому досвід ремісників є предметом...

Історія шкіряних поясів
Неповторна Румунія Вівторок, 13 Травня 2025

Бранч у Банаті

Асоціація “Мій Банат” відновила цього року гастрономічні культурні заходи,...

Бранч у Банаті

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company