Румунія – почесна гостя Книжкового салону з Парижу
Понад 50 румунських авторів взяли участь на заходах Паризького Книжкового салону.
Corina Sabău, 06.04.2013, 12:20
Присутність Румунії в якості почесного гостя на Книжковому салоні з Парижу, який відбувся з 21 -0 25 березня, була успішною. Гадаю, що це справжній успіх. «Все було дуже живим. Були дуже різноманітні заходи, висловлені дуже різні думки» – заявив Жан-Франсуа Колосімо, Голова Національного книжкового центру (Centre National du Livre). Прозаїк Раду Алдулеску, присутній на цьому заході, висловив сподівання, що після цієї румунської літературної участі він стане більш відомим на Заході. Марта Петреу у свою чергу вважає, що просування румунської літератури найважливішими мовами широкого вжитку повинно продовжуватися.
Понад 50 румунських авторів взяли участь на заходах Паризького Книжкового салону, представляючи всі літературні жанри, від поезії до драматургії, від коміксів до есе та роману. Із вражаючим дизайном розміром у 400 кв. метрів, павільйон Румунії включив і книгарню та простір для дебатів. Компанія FNAC, партнер Книжкового салону, представив публіці понад 1.000 заголовків румунською мовою та понад 600 імен румунських авторів, перекладених на французьку мову. У ході Салону тут відбулося понад 60 заходів та дебатів, переважна більшість яких були організовані в павільйоні Румунії та в рамках стенду Національного книжкового центру. Проте участь Румунії на найважливішому заході видавничого ринку була затьмарена відмовою важливих письменників як Мірча Кертереску, Андрей Плешу, Нягу Джувара та габріел Ліічану взяти участь у заході на знак протесту по відношенню до нової політики керування Румунського культурного інституту. Коментуючи їхнє рішення, французький посол в Румунії Філіп Густін захотів уточнити, що запрошення взяти в ньому участь надійшло з боку Франції, і що «відсутні завжди помиляються».
Драматург Матей Вішнєк, присутній на Книжковому салоні: «Гадаю, що на цю тему багато говоритимуть, на тему відсутності деяких важливих письменників в умовах зміни керівництва Румунського культурного інституту, яке прийшло з новою політикою і зробило великі скорочення бюджету в галузі культури. Але було б ідеально, щоб письменники, які булим присутні на Книжковому салоні, представили скоріше всього творчу різноманітність в літературному плані, аніж займалися політикою. Тому що тут йдеться про велику культурну різноманітність».
Письменник Андрей Ойштяну, чия збірка «Образ єврея в румунській культурі» побачила світ французькою мовою на початку цього місяця:«Слід сказати, що вибір певної країни в якості почесного гостя не є протокольним вибором, ані стратегічним, це робить не уряд і не міністерство культури. Тут не йде мова про випадковий вибір. Він зроблений Профспілкою видавців Франції, дуже важливою спілкою, яка помічає, коли література в широкому значенні слова, письмова культура, стає активною, і коли існує нова цікава хвиля».
Своїми враженнями про перші дні Книжкового салону з Парижу розповість поет Іон Мурешан:
«Румунія дуже винахідлива країна, тож стенду не може не привернути увагу своїм відбором заголовків. Бачу, що всі виражають свій інтерес, зацікавлені побачити, які заголовки тут знаходяться. Поки що було дуже багато румунів. Сподіваємось, що окрім них наш стенд відвідають і іноземці».
В продовженні послухайте поета і перекладача Діну Флеменду: «Перше враження є, звичайно ж, візуальним. Нещодавно я побував в одній з найвідоміших книгарень Франції L’ecume des Pages і вперше я побачив там майже дві полиці з румунськими книгами, одна біля одної. А за 26 років, відколи я проживаю в Парижі, такого я не бачив ніколи. Багато румунських книг, нарешті перекладених французькою. Пригадую, з яким жаданням я дивився з нагод інших випусків Салону, як були запрошені португальці чи японці, чи бразилійці, і я заздрив їм, захоплювався ними і в той же час заздрив. Я й не уявляв собі, що день, коли Румунія буде запрошена на Книжковий салон, прийде так швидко».
А ще Діну Флеменд зазначив, що «навіть і для французьких організаторів участь Румунії перевершила очікування». Тут він мав на увазі особливо продаж румунської книги. Письменник був вражений і «оплесками на відкритій сцені», якими були винагороджені учасники різних круглих столів та дебатів. Крім цього, культурні журнали Франції опублікували цілі сторінки, присвячені румунським письменникам.
